I. Продовжте речення: «Текст — це…».

1. ...граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку.
2. ...граматично організована одиниця мови, частини якої нерівноправні за змістом і об'єднані в одне ціле за допомогою підрядних сполучників і сполучних слів.
3. ...складне речення, частини якого рівноправні за змістом і граматично поєднуються сурядними сполучниками.
4. ...складне речення, частини якого з'єднуються в одне граматичне та смислове ціле не сполучниками і сполучними словами, а лише інтонацією.
5. ...повідомлення, яке складається з кількох чи багатьох речень, характе­ризується змістовою і структурною завершеністю і певним ставленням ав­тора до змісту висловлення.

Тренувальні вправи до теми 1

Прочитати (прослухати) текст, визначити його тему й основну думку.

З чим співвідносний заголовок – з темою чи з головною думкою тексту? Пояснити, що забезпечує змістову цілісність тексту та як саме виглядає авторська установка (задум, намір). Сформулювати визначення тексту.

Тема 1: Текст як поняття лінгвістики тексту. Змістова цілісність тексту (тема, підтеми, головна думка тексту)

Лінгвістика тексту — галузь науки про мову, що почала активно розвиватися з 70-х років минулого століття. Основним по­няттям лінгвістики тексту є текст, а предметом вивчення — зміст і структура (будова) тексту. Завдання лінгвістики тексту — вияви­ти й дослідити загальні закономірності побудови тексту.

Слово вчителя:

Я – українка. І мені здається, що для кожного з нас в Україні найдорожчим і найсвятішим є Тарас Шевченко. Це наше серце, наша душа, наша любов, наша совість.

Якби мене хтось запитав у мої сім років: «Хто такий Шевченко?», я б не вагаючись, відповіла: «Шевченко – це поет».

Якби мені поставили це питання повторно в мої вісімнадцять років, я б сказала: «Шевченко – мученик за народну справу».

1. Життя наших предків було нелегким і водночас романтичним. Багато випало на їх руки і долю роботи – тяжкої, одноманітної. Але сірі будні скрашувалися святами, що неодмінно приносили пісню і жарт, хороший настрій і надії.

2. А часом робота і свято перепліталися. Праця поєднувалася з обрядовістю, ставала святковою, загадковою, святою. Тому і здається нам життя наших предків скоріше романтичним, ніж важким, бо час – майстер стирати погане, а лишати неповторне і вічне.

Обладнання: портрет В. Івасюка; дві троянди, перевиті чорною стрічкою; мольберт із намальованою скрипкою; слова «Це нічого, що я згораю, лиш би пісня моя жила»

Ведуча: Споконвіків наша рідна українська земля славилася талантами. Та не завжди доля талановитої людини – поета, борця, патріота - була щасливою.

Ведучий:

Дівчина. Старенька похилена хата стояла, обпершись на високого ясена. Була осінь. Пожовкле листя тихо падало на дах, вальсуючи в осінньому танці. А вона дивилась понуро, щось пригадуючи. Напевно, добрі часи.., веселий сміх та тупотіння дитячих ніжок. Веселі літечка, ніжні весни. А ще – сніжні зими, Різдво, колядки під своїми вікнами, Різдвяну зірку, що несла до неї радість та щастя.

Тепер сонце якось крадькома обходило її, заглядало у почорнілі очі. Ніяковіло від того, що навіть воно вже не могло звеселити її. Була та хата занадто сумна та неприступна.

1 ведучий. Доброго дня усім гостям нашого свята!

2 ведучий. Сьогодні, 9 листопада, ми святкуємо День української писемності і мови.

1 ведучий. Відомо, що в листопаді 1997 року був виданий указ Президента України «Про День української писемності і мови». У ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахування важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності і мови, який відзначається щорічно 9 листопада на знак вшанування пам’яті Нестора -літописця.

Культура мовлення — це духовне обличчя людини. Вона свідчить про загальний розвиток особистості, про ступінь прилучення її до духов­них надбань усього людства.

Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Але цим поняття мовленнєвої культури не вичер­пується.

(Звучить музика)

Хлопець:

Виховання – проблема вічна. Відколи існує людство, відтоді й дбає про потомство й продовження роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна й духовна культура, що забезпечує прогрес суспільства, наступність і спадкоємність поколінь.

Мета:

• (навчальна): пояснити закономірність уживання сполучних голосних у складних словах, формувати уміння визначати в словах орфограму «Літери о, е, є в складних словах», обґрунтовувати написання складних слів відповідними орфографічними правилами, уживати складні слова у мовленні;
• (розвиваюча): розвивати увагу, орфографічну пильність, орфоепічні і орфографічні навички, логічне мислення, усне і писемне мовлення, навички колективної і самостійної роботи, творчі здібності учнів;
• (виховна): виховувати інтерес до лінгвістичних знань, повагу до слова та його творців, до загальнолюдських цінностей, любов до природи.

Мета: узагальнити і систематизувати знання семикласників про дієслово, його граматичні ознаки; формувати уміння знаходити способові форми дієслова, редагувати тексти щодо уживання одного способу замість інших, конструювати речення з дієсловами в усіх часових і особових формах; виховувати шанобливе ставлення до мови, толерантність, порядність у стосунках з оточуючими.

Доброго дня, шановні колеги!

Я, Шевчук Тетяна Миколаївна, вчитель української мови і літератури.

Я впевнена в тому, що наше суспільство, як ніколи, потребує освічених, інтелігентних людей із високим рівнем духовного та мовленнєвого розвитку, особистостей, які вміють мислити, правильно й точно висловлювати думки, коректно спілкуватися. Тобто я, як учитель, значну увагу приділяю формуванню національно-свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно користуватися засобами рідної мови – а саме: її стилями, типами, жанрами, усним мовленням і письмом. Щоб навчити школярів грамотно писати, треба навчитити їх уважно читати тексти. Засвоєння лексики, морфології, орфографії, пунктуації, стилістики та інших лінгвістичних наук неможливе без роботи з текстом.

На основі лінгвістичних знань учні повинні оволодіти мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності: під час слухання, читання, говоріння, письма. Визначальними при цьому є орфографічні норми, яких мають дотримуватися всі громадяни країни. Тому процес формування орфографічних навичок має соціальний характер і потребує постійної уваги.

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів з теми «Іменник»; учити застосовувати теоретичні знання на практиці;

розвивати критичне мислення методом передбачення, логічного мислення, уміння аргументувати свої думки, уміння знаходити вивчені орфограми у іменниках та пояснювати їх; виховувати свідому потребу до знань, інтерес до традицій свого народу, його надбань, життєвої компетенції.

Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів про лексику української мови; формувати загально пізнавальні вміння розрізняти лексику за її походженням та вживанням; розкрити особливості функціонування різних груп лексики; збагачувати словниковий запас шестикласників; розвивати усне та писемне мовлення учнів, культуру мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Мета: дати учням відомості про веснянки; формувати навички виразного читання-співу пісенних текстів; спонукати учнів до вивчення та виконання високохудожніх зразків величальних пісень наших предків; виховувати оптимізм, життєлюбство, прагнення відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.

Мета: ознайомити учнів з обрядовими піснями зимового циклу; відновити народні звичаї і традиції, під час яких виконують такі пісні; виховувати любов і повагу до звичаїв і традицій рідного народу.

Мета: ознайомити учнів з русальними піснями; розкрити їхню магічну силу для наших предків; показати, що русалії тісно пов’язані з язичницькими віруваннями наших пращурів; формувати навички виразного читання текстів; з’ясувати значення цих пісень в естетич­ному вихованні людини; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, любов до природи.

Мета: ознайомити учнів зі жниварськими піснями; розкрити їхню магічну силу для наших предків; формувати навички вираз­ного читання обрядових пісень; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, повагу до сільськогосподарської праці.

Мета: продовжити ознайомлення шестикласників з народною обрядовою поезією літнього циклу, зокрема купальськими піснями; розви­вати навички виразного читання пісень та аналізу пісенних текстів; дійти висновку, що пісня має велике значення для естетичного й духовного розвитку лю­дини; формувати вміння працювати з додатковою народознавчою літературою; прищеп­лювати інтерес до вивчення народних звичаїв, обрядів, традицій, любов до рідної пісні.

Мета: дати учням уявлення про виникнення народної обря­дової поезії, її різновиди; ознайомити з головними календарними обрядами наших предків, видами календарно-обрядових пісень; по­казати поєднання в них язичницької віри і християнства; вдоско­налювати навички виразного і вдумливого читання календарно-обрядових пісень; розкрити учням роль пісні в житті українців; прищеплювати інтерес до пісенної спадщини українців, формувати прагнення відроджувати і вивчати усну народну творчість народу; збагатити учнів новими знаннями з традиційної народної культури українців; виховувати патріотичні почуття.

Мета: систематизувати і узагальнити вивчене про стилі мовлення; дати учням поняття про офіційно-діловий стиль; формувати навички розпізнавати тексти офіційно-ділового стилю; навчити писати оголошення, складати план роботи; виховувати правописну пильність.

Обладнання: таблиці, зразки оголошень і плану.