Урок-КВК "У світі Лексикології" (6 клас)

• Нестандартні уроки
• Українська мова
• 6 клас

Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів про лексику української мови; формувати загально пізнавальні вміння розрізняти лексику за її походженням та вживанням; розкрити особливості функціонування різних груп лексики; збагачувати словниковий запас шестикласників; розвивати усне та писемне мовлення учнів, культуру мовлення; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого.

Обладнання:

1. Підручник, зошити.

2. Тлумачний словник.

3. Епіграф:

Хід уроку:

І. Організаційна хвилина.

ІІ. Повідомити тему і мету уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

Скільки слів у сучасній українській мові? Задумливо не морщіть чола і заспокойтеся. На це запитання не відповість ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні учитель, ні учень. Адже мова формується протягом віків.

Кожне покоління збагачувало її і передавало цей національний скарб нащадкам. Тому слів так багато і назбиралося. Це і загальновживані слова, і терміни, і професіоналізми, і діалектні , застарілі та нові слова.

У мудрому східному афоризмі сказано: «Якби море було чорнилом, то швидше висохло б море, ніж слова».

Українська мова має невичерпне багатство слів для вираження найтонших відтінків думок і почуттів. Саме про це і хотів сказати О. Олесь у своєму вірші:

Чим більше слів ми знаємо, тим багатше наше мовлення, гнучкіші звороти, точніше висловлювання. Тому кожному треба засвоїти якомога більше слів рідної мови, осягнути її глибини і тонкощі. З цією метою ми і проводимо сьогоднішній урок, незвичайний урок, урок – КВК.

ІІІ. Основний зміст роботи.

Конкурс 1. «Розминка». Актуалізація знань учнів.

«Мікрофон»:

І група

1. Що вивчає лексикологія?
2. На які групи поділяються слова за походженням?
3. Які слова належать до незапозиченої лексики?
4. Як називаються слова, що ввійшли в українську мову з інших мов?
5. Для чого служить тлумачний словник української мови?
6. Що характерно для словника іншомовних слів?
7. Як ви розумієте слова «активна» і «пасивна» лексика?
8. Які слова належать до активної лексики?
9. Які слова становлять пасивну лексику?
10. Дайте визначення історизмів. Наведіть приклади.

ІІ група

1. Що таке архаїзми? Наведіть приклади.
2. Якими за віком є слова інтернет, сайт, дизайн?
3. Як називається лексика, що вживається в усіх стилях? Наведіть приклади.
4. Назвіть групи стилістично-забарвленої лексики.
5. Які слова називаються діалектними?
6. Що таке професійні слова і терміни?
7. Які слова називаються просторічними і чи всі люди їх вживають?
8. Серед яких людей можна почути жаргонізми?
9. Де використовується офіційно-ділова лексика?
10. Які ділові папери ви вмієте складати?

Конкурс 2. «Домашнє завдання». У цьому конкурсі учні мають довести, що українська мова багата, милозвучна, красива, неповторна.

І група

Послухайте діалог Улі й Мокія з п’єси М. Куліша «Мина Мазайло».

Уля хоче закохати в себе юнака Мокія. Знаючи, що він дуже любить і знає мову, хоче на цьому «зіграти» й просить їй пояснити значення слова. Мокій задоволений і його не переслухати…

Уля: А що таке «бринить»?

Мокій: «Бринить» має декілька нюансів, відтінків. По-українському кажуть: орел бринить. Це означає – він високо, ледве видко – бринить.

Уля примружила очі

Мокій: Можна сказати - аеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить. Це як випаде, а тоді зверху, в повітрі, ледве примітний такий, бринить.

*Уля ніжно усміхнулась. Мокій розворушився. *

Мокій: Або кажуть – думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна – бринить. Спів бринить. Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню…

Уля (мрійно): Бринить.

Мокій (з гумором): Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче.

Уля: А… Мені справді подобається це слово. (Помовчала трошки – і далі). Гарна книжка – в палітурках і , здається, з золотим обрєзом…

Мокій: А знаєте, як по-вкраїнському сказати: з золотим обрєзом?

Уля: Ану, як?

Мокій: Книжка з золотими берегами. Правда, прекрасно?

Уля: Надзвичайно!

Мокій: А ще можна сказати про матерію, що вона з берегами. Фартух дорогий – золоті береги… А ще кажуть: миска з крутими берегами. Або пустився берега чоловік, по-руському – на проізвол судьби. Або, нарешті, кажуть, берега дати… Наприклад: треба українській неписьменності берега дати. Ах, Улю! Як ще ми погано знаємо українську мову. Кажемо, наприклад: потяг іде з третьою швидкістю, а треба – поїзд третім погоном іде. Погін, а не швидкість… А яка ж вона поетична, милозвучна та ще й багата…

• Що можна сказати про українську мову, прослухавши цей діалог?

ІІ група

Послухайте і порівняйте, як звучить вірш білоруського дитячого поета Віктора Гардзея по-білоруськи та в українському перекладі Ольги Павленко. Що втратив і чи збагатився чимось даний переклад? (Втратив білоруське звучання те прецікаве слово «шибулдих»; придбав пестливе «бусликів», вияв їхнього інтересу: «А де він? Де?»)

Конкурс 3. «Майстри слова».

А) Вибірковий диктант.

-Пригадайте, що таке фразеологізми. Наведіть приклади фразеологізмів.

Стійкі неподільні сполучення слів не перекладаються на іншу мову дослівно. Треба їх замінити синонімами, а вже слово-синонім має відповідник в іншій мові.

Наприклад, що означає «дати ногам знати»? (Втікати). От і шукайте в словнику переклад. Дослівний переклад приведе до перекручення змісту й непорозуміння, як це трапилось з «містером Семом». Ось послухайте:

Молодий містер Сем збирався у весільну подорож. Його дружина Катрін Осика захотіла поїхати на Україну, звідки походили її дідусь і бабуся.

Бажання коханої – закон для джентльмена.

Готуючись до поїздки, Сем навіть мову українську вчити почав. Але був трохи спантеличений, коли прибув у село і почув барвисту мову українців, щедро пересипану фразеологізмами.

Побачивши заокеанську родичку, тітка Ганна розчулено промовила: «Яка ж ти гарна, ясочко! Чисто кров з молоком». Не побачивши на коханій ні крові, ні молока, заспокоївся.

Дядько Іван з нагоди приїзду дорогих гостей запросив мало не півсела. Першим завітав знаменитий сільський політик Свирид з дружиною Явдохою.

-Ну, як вам Юкрейн?- запитав він гостей. – Придивляйтесь, мотайте на вус. Адже тепер ми можемо стати партнерами по бізнесу.

Бізнес – це для Сема зрозуміло. Але що він повинен мотати на вус? Та й вуса він голить… А під час застілля гість наслухався такого, що голова пішла обертом.

Гостра на язик Явдоха повідала кумі, що її сват Микола на якомусь ділі собаку зїв, що Ориська носить камінь за пазухою на її Дмитра, що у її Свирида від політики стріха поїхала, а в малого Михася душа в п’ятах, коли батько заглядає в щоденник.

«Що за дивні люди? - думав Сем. – Хіба можна їсти собаку? В Америці ці тварини під захистом закону…»

Думки його плутались. Він виглянув у вікно і побачив через дорогу нову Свиридову хату. Стріха на ній трималася й нікуди не їхала. Власне, це була й не стріха, а високий дах під червоною черепицею.

Навпроти сиділа Ориська.

«Як у неї під тоненькою блузочкою помістився камінь? І для чого його носити за пазухою? – роїлося у голові Сема. – Ні, видно, справді-таки українська мова особлива, і нам, американцям, зрозуміти її важко».

-Які фразеологізми ви почули? Поясніть їх значення.

Та й не тільки фразеологізмів не зрозумів Сем, не зрозумів він і значень деяких слів. Давайте допоможемо містеру Сему і спробуємо пояснити, що означають дані слова.

Б) Робота в «парах».

(Учні дістають із «чарівної» скриньки картки зі словами і їх неправильними значеннями і, попрацювавши в «парах», пояснюють їх. При потребі звертаються до тлумачного словника).

Конкурс 4. «Угадай».

-Про які професії йде мова у смішинках?

І група

Пацієнт прийшов до лікаря.

-На що скаржитесь?

-Та на все! Язик став, як підошва, в горлі наче хто цвяхи позабивав, у животі наче дратвою стягнуло, очі немов клеєм залиті, у вусі мов шилом штрикає, а самого мов хто на копил натягнув. (Чоботар).

-Добрий день, тату й мамо. Ось я й приїхав, як ви й просили, на свіжину.

-Що ж тобі, зятю, дати?

-Я б узяв задній міст, піддон, шмат каркасу з тентом…

-Пригальмуй, зятьок! Візьми передній бампер, ходову та кардан, і буде з тебе. (Водій).

Даішник зупиняє машину і каже здивовано:

-Це ви, Маріє Іванівно?! Добрий день. Так, діставайте ручку й папір і пишіть сто разів: «Я більше не буду порушувати правил дорожнього руху». (Вчитель).

Яких спеціалістів готує вуз, якщо в його тестових завданнях можна прочитати таке:

«Чи вимірюється струм амперметром?». Варіанти відповідей:

• Так.
• Точно.
• Так точно. (Військовий).

ІІ група

-Перепрошую, тут живе інспектор?

-Ні, він живе двома октавами вище. (Музикант)

-Я вчора з такою дівчиною познайомився?

-Гарна?

-А це як світло поставити. (Фотограф).

Дівчинка,послухавши казку про Попелюшку, питає у батька:

-Тату, а перетворення гарбуза в золоту карету – це дохід чи збільшення вартості майна?

(Бізнесмен).

Батько, повернувшись з роботи, побачив, що у малого сина перев’язаний палець.

-Що сталося? Ти порізався?

-Та ні, я піймав бджолу, а вона з одного боку була не ізольована. (Електрик).

«Хвилинка відпочинку».

І група. Діалог з використанням застарілих слів та діалектизмів.

ІІ група. Діалог з використанням діалектизмів та неологізмів.

Конкурс 5. «Моє слово». Вибірковий диктант.

У кожного учня на парті заздалегідь покладено карточку з написом групи слова

Вчитель читає слова, учні вибирають їм потрібні.

Осоння, феодал, зигзиця, відеокліп, брунькоцвіт, клітина, ґазда, тіліфон, шпора, заява;

лелека, боярин, свічадо, клон, листолет, ген, бульба, калідор, шара, оголошення.

Конкурс 6. Конкурс капітанів.

Капітан заздалегідь для свого суперника готує міні-кросворд. Поки учні виконуватимуть завдання №7, капітани розгадують кросворди.

Конкурс 7. «Культура слововживання в офіційно-діловій мові». Гра «Згоден» - «Не згоден».

Вчитель по черзі для кожної з груп зачитує слово чи словосполучення, яке належить до офіційно-ділової лексики. Учень відповідає: правильно вжите словосполучення чи ні; якщо неправильна, то каже правильний варіант. Якщо відповідь неправильна, то право відповіді отримує інша група.

Конкурс 8. «Наш театр». Розігрування сценок, у яких порушуються питання культури мови.

ІV. Закріплення вивченого.

Міні-інтерв’ю.

• Вивчаючи лексикологію, я…

V. Підсумок. Заключне слово вчителя.

VІ. Д/З. Повт. § 6 – 12. Впр. 125.