Пісні літнього календарного циклу. Русальні пісні "У ржі на межі", "Ой, біжить, біжить мала дівчина", "Проведу я русалочки до бору"

Мета: ознайомити учнів з русальними піснями; розкрити їхню магічну силу для наших предків; показати, що русалії тісно пов’язані з язичницькими віруваннями наших пращурів; формувати навички виразного читання текстів; з’ясувати значення цих пісень в естетич­ному вихованні людини; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, любов до природи.

Обладнання: збірки обрядових пісень літнього циклу; бу­кети сушених трав: аїру, материнки, чебрецю, полину; ілюстрації.

Тип уроку: урок-роздум.

Епіграфи:

Ой зав'ю вінки та на всі святки,

Ой на всі святки, на всі празники...

Народна пісня

Ой проведу я русалоньку до бору.

Народна пісня

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Бесіда.

2. Слухання учнями пісні “Ой зав’ю вінки”.

Ой зав'ю вінки та на всі святки,
Ой на всі святки, на всі празники,
Да рано, рано - на всі празники.
А в бору сосна колихалася,
Дочка батенька дожидалася:
"Ой мій батеньку, мій голубчику,
Та прибудь к мені хоть на одне літо,
У мене в тині перед воротами
Синє море розливається,
Пани і гетьмани ізбігалися,
Всі цьому диву дивувалися".

3. Слово вчителя.

Дівчата завивали вінки під час Зелених свят (Трійці) наприкінці травня - у першій половині червня. У цей час обігріває землю усіма забутий язичницький бог літнього сонця — Хорс. Після рясного травневого дощувін часто дмухає на землю спекотою.

Такої пізньої весни вже з’являються й духи літа, у яких щиро вірили наші пращури.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ.

Робота з епіграфами.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МА­ТЕРІАЛУ.

1. Бесіда.

Учитель. У перший день Трійці русалок “виводили з села”. Дівчата в полі готували спільний обід - тризну, заквітчували себе вінками й, узявшись за руки, йшли співаючи.

2. Читання учителем напам’ять русальної пісні “Ой проведу я русалоньки до бору”.

Ой проведу я русалоньки до бору,
Сама вернуся додому!
Проводили русалочки, проводили,
Щоб до нас вже русалочки не ходили,
Да нашого житечка не ламали
Да наших дівочок не лоскотали,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівоньки у віночку...

3. Робота з текстом.

Учитель. Другою особливістю русальних пісень є прохання русалок, щоб дівчата їм дали сорочки, а жінки - намітки.

4. Виразне читання напам’ять учителем пісні “У ржі, на межі”.

У ржі, на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка в дівочок сорочки:
- Ви, дівочки, подружки, Да дайте мні сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую!

5. Робота з текстом.

Учитель. Як ми вже говорили, Зелені свята - час русалок, і тоді ці сумні дівчата стають ой якими невгамовними!

6. Виразне читання пісні “Ой біжить, біжить мала дівчина”.

Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за нею русалочка:
- Послухай мене, красна панно,
Загадаю тобі три загадочки.
Як угадаєш - до батька пущу,
Не вгадаєш - до себе візьму.
Ой що росте та без кореня,
Ой що біжить та без повода,
Ой що цвіте та без цвіточок?
Панночка загадок не вгадала
- Русалочка панночку залоскотала.

7. Робота з текстом.

Учитель. П. Чубинський у книжці «Труди етнографічно-статистичної експедиції в Західноукраїнський край» зазначав, що в окремих регіонах дівчина з пісні знає правильну відповідь і дає її, що й рятує її від русалок. Ось варіант цієї пісні:

Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за нею русалочка:
- Послухай мене, красна панно,
Загадаю тобі три загадочки.
Як угадаєш - до батька пущу,
Не вгадаєш - до себе візьму.
Ой що росте та без кореня,
Ой що біжить та без повода,
Ой що цвіте та без цвіту?
- Камінь росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть росте да без цвіту.


- У чому виявляється підступність русалок? (Якщо десь у лісі чи на березі ставка побачать парубків і дівчат, то намагаються заманити їх у свої ігрища, а потім залоскотати до смерті.) - Як іще інакше називають цих міфічних істот? (Лоскотухами.) - Чи можна відігнати русалок? (Треба мати при собі полин, любисток, м’яту, часник… Пахучими травами - любистком, ма­теринкою, чебрецем, м’ятою встеляли підлогу, їх розвішували в оселі.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

«Мікрофон»:

Хоча худенькую, да аби біленькую,

Хоч не біленькую, да тоненькую! ( «У ржі на межі…» )

Ой що росте та без кореня,

Ой що біжить та без повода,

Ой що цвіте та без цвіточок? («Ой, біжить, біжить мала дівчина…» )

Да нашого житечка не ламали

Да наших дівочок не лоскотали. ( «Проведу я русалочки до бору…» )

(Повторюються звуки, слова та словосполучення на початку віршованих рядків. Цей художній засіб називається єдинопочатком або анафорою).

Учитель. Та найголовніше - русальні пісні, які, немов бальзам, заспокоювали душу, веселили русалок цілий Русальний тиж­день або Клечальну неділю.

“Отже, русалії - це звичаї поминання предків. У час, коли цвіли жита, люди боялися, щоб із цвітом не сталося чогось лихого. Тому й зверталися до предків, прохаючи захисту, приносячи їм жертву. На могилах влаштовували тризни. Ці звичаї збереглися й досі” (Галина Лозко).

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Вікторина “Ерудит”.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати усну відповідь на запитання “Чому звичай вшано­вувати природу на християнські Зелені свята та на Купала зберігся до нашого часу?”