Пісні літнього календарного циклу. Русальні пісні "У ржі на межі", "Ой, біжить, біжить мала дівчина", "Проведу я русалочки до бору"

• Нестандартні уроки
• Українська література
• 6 клас

Мета: ознайомити учнів з русальними піснями; розкрити їхню магічну силу для наших предків; показати, що русалії тісно пов’язані з язичницькими віруваннями наших пращурів; формувати навички виразного читання текстів; з’ясувати значення цих пісень в естетич­ному вихованні людини; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, любов до природи.

Обладнання: збірки обрядових пісень літнього циклу; бу­кети сушених трав: аїру, материнки, чебрецю, полину; ілюстрації.

Тип уроку: урок-роздум.

Епіграфи:

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Бесіда.

• Які пісенні твори називаються обрядовими? (Пісні, що виконують під час обрядів, називають обрядовими.)

• Який твір називають народною піснею? (Народна пісня - невеликий усний віршований твір, який співають.)

• Наведіть приклади обрядових пісень. (Учні називають ко­лядки, щедрівки, веснянки, русальні, петрівчані, купальські, жни­варські пісні.)

2. Слухання учнями пісні “Ой зав’ю вінки”.

3. Слово вчителя.

Дівчата завивали вінки під час Зелених свят (Трійці) наприкінці травня - у першій половині червня. У цей час обігріває землю усіма забутий язичницький бог літнього сонця — Хорс. Після рясного травневого дощувін часто дмухає на землю спекотою.

Такої пізньої весни вже з’являються й духи літа, у яких щиро вірили наші пращури.

• Про яких духів ідеться? (На Зелені святки (Клечальну неділю, Русалчин тиждень) давні українці особливо вшановували зе­лений світ рослин, що його одухотворювали. Добрі духи оселилися у зеленому буянні рослин, інші - у зелених схованках, у водяній безодні.)
• Чому існував звичай прикрашати хату трійчанським зіллям? (Пахучі трави - це жертви Берегиням. Звичай вносити до хати зілля — материнку, полин, аїр, чебрець - означав запросити русалок, бо вони живуть не лише у воді, а й у травах і квітах.)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ.

Робота з епіграфами.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МА­ТЕРІАЛУ.

1. Бесіда.

• Чому русалок називають “ніжними й сумними?” (Кажуть, що ці міфічні істоти - це душі померлих нехрещених дітей або душі тих дівчат, які померли перед вінчанням, або молодих жінок, що втопилися.)
• Якими ви уявляєте цих дівчат? (Вродливі, стрункі, зеле­ноокі, з розпущеним блискучим довгим волоссям, блідим обличчям. Голівки заквітчані водяними лілеями, польовими квітами. Одяг­нені русалки в довгі - аж до п’ят - білі сорочки.)

Учитель. У перший день Трійці русалок “виводили з села”. Дівчата в полі готували спільний обід - тризну, заквітчували себе вінками й, узявшись за руки, йшли співаючи.

2. Читання учителем напам’ять русальної пісні “Ой проведу я русалоньки до бору”.

3. Робота з текстом.

• Яка картина постає у вашій уяві після прослуховування цього твору?
• Як ви гадаєте, які почуття сповнювали душі дівчат?
• З якою метою юнки співали цю пісню? (Щоб задобрити русалок.)
• Що робили дівчата зі своїми віночками після “русалій”? (Викидали їх на город, щоб був щедрий урожай.)

Учитель. Другою особливістю русальних пісень є прохання русалок, щоб дівчата їм дали сорочки, а жінки - намітки.

4. Виразне читання напам’ять учителем пісні “У ржі, на межі”.

5. Робота з текстом.

• Опишіть картину, яка постає перед вами під час прослуховування цього твору.
• Якими словами русалка зверталася до дівочок? Як назива­ють ці художні означення?
• Чи відгукувалися дівчата на прохання русалки? (Так, жін­ки та дівчата в ці дні вивішували в лісі, у гаю на деревах шматки полотна як своєрідне жертвопринесення русалкам.)

Учитель. Як ми вже говорили, Зелені свята - час русалок, і тоді ці сумні дівчата стають ой якими невгамовними!

6. Виразне читання пісні “Ой біжить, біжить мала дівчина”.

7. Робота з текстом.

• У якій формі побудована пісня? (У формі діалогу).
• Якими словами називає русалка дівчину? Які ще традиційні українські звертання ви знаєте?
• Чи відомі вам відгадки до загадок, які згадуються у пісні?

Учитель. П. Чубинський у книжці «Труди етнографічно-статистичної експедиції в Західноукраїнський край» зазначав, що в окремих регіонах дівчина з пісні знає правильну відповідь і дає її, що й рятує її від русалок. Ось варіант цієї пісні:

- У чому виявляється підступність русалок? (Якщо десь у лісі чи на березі ставка побачать парубків і дівчат, то намагаються заманити їх у свої ігрища, а потім залоскотати до смерті.) - Як іще інакше називають цих міфічних істот? (Лоскотухами.) - Чи можна відігнати русалок? (Треба мати при собі полин, любисток, м’яту, часник… Пахучими травами - любистком, ма­теринкою, чебрецем, м’ятою встеляли підлогу, їх розвішували в оселі.)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО.

«Мікрофон»:

• Які ще види фольклору, невеликі за обсягом, використовуються у русальних піснях? (Загадки)
• Який жанр фольклору нагадують русальні пісні? (Казку)
• Знайдіть у русальних піснях рядки, що починаються однаково. Навіщо, на вашу думку автор використав цей прийом?

(Повторюються звуки, слова та словосполучення на початку віршованих рядків. Цей художній засіб називається єдинопочатком або анафорою).

Учитель. Та найголовніше - русальні пісні, які, немов бальзам, заспокоювали душу, веселили русалок цілий Русальний тиж­день або Клечальну неділю.

• Чому ці пісні є величальними? (Вони славлять буяння рослинності, життєдайності сонця.)

“Отже, русалії - це звичаї поминання предків. У час, коли цвіли жита, люди боялися, щоб із цвітом не сталося чогось лихого. Тому й зверталися до предків, прохаючи захисту, приносячи їм жертву. На могилах влаштовували тризни. Ці звичаї збереглися й досі” (Галина Лозко).

VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Вікторина “Ерудит”.

• Чи можуть русалки стати людині в пригоді? (Домогтися прихильності русалок досить легко: потрібно, маючи за поясом по­лин, таємно від усіх піти до річки, сплести віночок і кинути його русалці. За такий дарунок вона виконає будь-яке ваше бажання, адже русалки, як і всі дівчата, дуже люблять дарунки.)
• Як називаються дні, присвячені русалкам? (Зелені свята. Клечальний, або Русальний тиждень.)
• Коли зеленим клечанням прикрашають хати? (У суботу, напередодні свят.)
• У який день жінки не повинні працювати й чому? (У Зеле­ний четвер, щоб не розгнівати русалок.)
• Що робили, якщо необхідно було принести води? (До кри­ниці вкидали полин.)
• Як ще називають Зелений четвер? (Русальним або Мавсь­ким Великоднем ).
• Як називається десятий день Зелених свят? (День русалок.)
• Як святкували його? (Цього дня люди готували просто неба різні страви і пригощали один одного. Господині збризкували молоком шлях, що по ньому корови йшли на пасовисько. Господарі на межах своїх полів клали по шматкові хліба.)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати усну відповідь на запитання “Чому звичай вшано­вувати природу на християнські Зелені свята та на Купала зберігся до нашого часу?”