Пісні літнього календарного циклу. Купальські пісні «Заплету віночок», «Ой, вінку мій, вінку», «Купайло, Купайло!» Літо – пора найбільшого розквіту природи, пафос гармонії духовного світу людини з природою

Mar 15, 2016

Мета: продовжити ознайомлення шестикласників з народною обрядовою поезією літнього циклу, зокрема купальськими піснями; розвивати навички виразного читання пісень та аналізу пісенних текстів; дійти висновку, що пісня має велике значення для естетичного й духовного розвитку людини; формувати вміння працювати з додатковою народознавчою літературою; прищеплювати інтерес до вивчення народних звичаїв, обрядів, традицій, любов до рідної пісні.

Обладнання: збірки обрядових пісень літнього циклу; О. Олесь «Княжа Україна»; фонозаписи пісень; дитячі тематичні малюнки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Епіграф:

Грітиме сонечко на Івана!

Народна творчість

Хід уроку

І. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ.

День Купала (Купайла) припадає на 7 липня і збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог - бог Сонця - був найшанованішим серед інших міфологічних святих.

Наші пращури-язичники вважали, що саме він дарував життя на землі. Тому Сонце було прообразом свого покровителя, а його річний цикл збігався з певними ритуальними дійствами. Одне з них - Купайло.

Прослухайте фрагмент із «Княжої України» О. Олеся:

І змагалася людина І вперед невпинно йшла, Де ясним промінням-цвітом Дивна папороть цвіла… На луці палає ватра, На луці ідуть танки. Тут в вінках цвітуть дівчата, Там співають парубки. В сю таємну ніч Купала В лісі папороть цвіте, Розцвітає, обсипає Цвіт-проміння золоте. Промовляє звір до звіра, Хто підслуха мову їх, Той у лісі найде квітку, Найде скарбів цілий міх. А пісні все далі ллються, Вже поблідли і зірки, А ще огнища палають І мережаться танки…

Про який самобутній обряд ідеться у поезії?
Чи були ви на святі Івана Купала? Поділіться враженнями від побаченого і почутого.
Що ви знаєте про традиції цього свята? Якими дійствами воно супроводжується?

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Письмові відповіді на запитання.

Що є основним стрижнем, довкола якого відбуваються купальські дійства? (Вогонь.)
Символом чого є вогонь? (Небесного Сонця.)
Скільки часу він повинен горіти? (Цілу ніч.)
Де відбувалося купальське дійство? (На леваді, де були або річка, або ставок.)
Назвіть найголовніших персонажів свята. (Купайло та Марена.)

2. Усна відповідь на запитання:

Чому залишився звичай вшановувати природу на християнські Зелені свята та на Івана Купала?

1. Слово вчителя.

На Купайла земля має найбільшу силу, яку віддає цілющим травам. І їх треба було збирати до схід сонця. Перед початком збирання приносили жертву землі - клали хліб-сіль або монету як плату за щедрість, за цілюще зілля.

Як підтверджують наукові джерела, практично всюди в Україні лікарські рослини заготовляли на Купайла. Вони вважалися найбільш цілющими, “бо їх усіяли та доглядали для своїх власних потреб русалки”.

IІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

VІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Випереджувальне повідомлення учня “Купальське дійство».

Парубки готували купальське вогнище, дівчата плели вінки; зібравшись таємно в лісі чи на лузі, робили опудало - Марену, а потім ще одне.

Хлопці готували Купайла. Запалювання вогнища і стрибання через нього, водіння хороводів навколо Марени, запалювання колеса, знищення Марени (хлопці або розривали ляльку, або топили її у воді), спалення Купала - ось основні елементи цієї липневої ночі.

Усі ці дії супроводжувалися піснями, веселим сміхом молоді, ворожінням на вінках, купанням.

2. Виразне читання та аналіз пісні “Купайло, Купайло!”

- Купайло, Купайло! Де ти зимувало? - Зимувало в лісі, Ночувало в стрісі, Зимувало в пір'ячку, Літувало в зіллячку.

Коли виконували цю пісню? (6 липня парубки збирали хмиз для купальського вогнища. Зладнавши спеціальний, сплетений із соломи, рогози чи дубців козубок, тягли його селом, і кожен господар мав подарувати на розпал будь-яку річ, що вийшла з ужитку, чи пару ломачин, старі дерев’яні відра, кошелі, граблі чи лопати. Хлопці тягли все це “добро” на леваду й співали цю пісню.)
Хто такий Купайло? (Спільної думки щодо цього немає. Одні вчені схиляються до того, що в прообразі Купайла маємо дажбозького бога зелених плодів, котрому приносили в жертву хліб. Інші називають його богом шлюбу. Але повністю погодитися з цим не можна: Купайло, як і Марену, на святі спалюють або топлять у воді, але це не зовсім узгоджується з віруваннями, оскільки боги завжди безсмертні.)
Опишіть опудало Купайла. (Виготовляли його хлопці чи дівчата (залежно від місцевості). Воно нагадувало високу - у зріст людини - солом’яну ляльку. Для цього робили тичку з перекладиною й обкручували її кулем. Поверх одягали штани, сорочку, бриля, до рук прикріплювали батога або кия, голову прикрашали вусами чи бородою. Нерідко, щоб опудалові надати виразнішої форми, голову виліплювали з білої глини й висушували на сонці. Замість очей були чорні вуглини, а щоки розфарбовували яскраво-рожевими барвниками.)
Знайдіть пестливі слова. Яка їх роль у пісні?

3. Виразне читання та аналіз пісні “Заплету віночок”.

Заплету віночок, Заплету шовковий На щастя, на долю, На чорнії брови. Ой пущу віночок На биструю воду. На щастя, на долю, На милого вроду. Ой поплинь, віночку, Прудко за водою На щастя, на долю Милому зо мною.

Коли дівчата плели віночки? (Хлопці готували вогнище, дівчата в цей час ішли на луку чи до лісу. Потайки від хлопців вони плели віночки з живих квітів. Нерідко юнки запасалися двома чи трьома віночками.)
З якою метою дівчата заплітали віночки?
Про що мріяли юнки?
Назвіть епітети, пестливі слова. Яка їх роль у пісні?
Назвіть прикметники повної нестягненої форми.
Який настрій передано у пісні “Заплету віночок”? Чим він викликаний?

4. Виразне читання та аналіз пісні “Ой вінку мій, вінку”.

Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку! А я тебе плела вчора до вечора. Виси, мій віночку, на злотім кілочку, На злотім кілочку, шовковім шнурочку. А матінка взяла, миленькому дала. Якби-м була знала, ще б краще'го вбрала, Злотом взолотила, м'ятою обвила.

За веселими забавами непомітно настала ніч. Згасало купальське вогнище. Дівчата поспішали до берега, пускали на воду вготовлені вдень віночки. Скільки їх виплітала кожна юнка? (По два - для себе й для свого судженого.)
Як за вінками дівчата вгадували свою долю? (Якщо вони пливли в парі, то цього року молодята поберуться, а коли попливуть урозтіч - не судилося бути коханим разом.)
А як у цей час поводилися хлопці? (Вони в цей час лише спостерігали звіддаля. Одні парубки кидали непомітно камінці, щоб віночки спарувались, інші чекали, доки вони пристануть до берега, щоб узяти їх на пам’ять.)
Які поетичні образи допомагають оспівувати красу дівочого віночка?
Знайдіть епітети, поясніть їх роль у пісні. Чи траплялися такі самі епітети в інших піснях? (Хрещатий барвінок, швидка вода, красне літечко, чорні брови)

Епітети, які часто вживаються у художніх творах, підкреслюючи якісь сталі ознаки явищ, характеристики людей, називаються постійними. Наприклад, постійними є епітети: зелен сад, ясне сонце, білий світ.

Що символізував український вінок? (Це символ дівочої чистоти й дівування.)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

Бесіда.

Що прославляють купальські пісні? (Життєдайні сили природи, найсильніші її стихії (Дажбога), вогонь (Сварога), воду (Дану). У найдавніших купальських піснях звучить звертання до Купайла як до живої істоти.)
Яким настроєм пройняті купальські пісні? (Легко вловлюється поетична атмосфера свята, сповнена бадьорого настрою, життєрадісності, привабливості, кохання, сподіваннями про майбутнє родинне щастя.)

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виразно читати напам’ять улюблену купальську пісню.