Пісня – душа народу. Роль і місце пісні в житті народу. Магічний вплив слова, обряду на людину. Народна обрядова поезія, її різновиди. Календарно-обрядові пісні (6 клас)

Mar 14, 2016

Мета: дати учням уявлення про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; ознайомити з головними календарними обрядами наших предків, видами календарно-обрядових пісень; показати поєднання в них язичницької віри і християнства; вдосконалювати навички виразного і вдумливого читання календарно-обрядових пісень; розкрити учням роль пісні в житті українців; прищеплювати інтерес до пісенної спадщини українців, формувати прагнення відроджувати і вивчати усну народну творчість народу; збагатити учнів новими знаннями з традиційної народної культури українців; виховувати патріотичні почуття.

Обладнання: збірки українських народних пісень; ілюстрований матеріал до них, записи календарно-обрядової лірики.

Випереджувальне завдання: Інсценізація легенди «Чому ми співучі?» та епізоду з повісті М. стельмаха «Щедрий вечір».

Тип уроку: урок-вікторина “Пісенний розмай”.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

1.Визначення емоційної готовності до уроку.

Відгадування загадки та бесіда.

Лечу від краю і до краю, Чарую дивними словами, Я вас на крилах підіймаю Або сумую разом з вами. Хто я? *(Пісня).*

2.Актуалізація опорних знань.

«Мікрофон»:

Що таке фольклор?
Які розрізняють види усної народної творчості? (Народний епос, народна лірика, народна драма).
Що можемо довідатися із епічних фольклорних творів: казок, міфів, легенд – про життя наших пращурів?
Чи є у вашій сім’ї збірники ліричних фольклорних творів, зокрема народних пісень? Які з них ви прочитали?

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1.Огляд книжкової виставки.

Зверніть увагу на нашу книжкову виставку. Тут представлені збірки народних пісень. Ви вже ознайомлені з усною народною творчістю, знаєте, що у фольклорній скарбниці українського народу є безліч чудових казок, загадок, прислів’їв, приказок, але особливо багато пісень – їх записано понад 500 тисяч.

2. «Мозковий штурм».

Прочитайте уважно епіграф уроку. Як ви зрозуміли його зміст?

3.Слово вчителя.

Так, ще в ранньому дитинстві мами співали вам колискові, народні пісні минулих років. Мелодія пісні сягала дитячого сердечка.

Особливо люблять у нас співати у свята під час певних обрядових дій. Пригадайте, які народні пісні ви почули від близьких.

Не випадково тема нашого уроку стосується календарно-обрядових пісень, їх різновидів, адже роль цих творів у житті українців неабияка. Ви переконаєтеся у цьому сьогодні на уроці, коли ми з вами поглибимо знання про обрядову народну пісню, зокрема про різновиди календарно-обрядових пісень.

(Учитель оголошує тему, учні записують її в зошити).

ІІІ. СПРИЙМАННЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ.

1.Прослуховування аудіозапису відомої української народної пісні.

2.Бліц-опитування:

Чи відома вам ця пісня?
Де ви її чули?
Хто її виконує?
Що за формою нагадує текст пісні? (Вірш)
Дайте визначення народній пісні, продовживши подане речення: «Народна пісня – це невеликий усний… (…віршований твір, що співається; один з видів колективної народної творчості).

3. «Мозковий штурм».

Як, на вашу думку,створювалися народні пісні?

4. Слово вчителя.

У піснях яскраво виявився невмирущий дух народу, волелюбність його натури. Долаючи життєві негаразди, насильство і гніт, українці ніколи не втрачали людяності, сердечності, глибокої віри в краще майбутнє. Хоча віками наш народ не мав своєї держави, був позбавлений права вивчати власну історію, мову, усе ж люди не забували батьківських звичаїв, з уст в уста передавали фольклорні твори як скарбницю нації, тому й вистояли у найтяжчі лихоліття. Важливу роль у цьому відіграла народна пісня, нагадуючи про давнину, про славних предків, про багатство душі українського народу.

Особливо славен наш народ милозвучною мовою, мелодійними піснями. Українські народні мелодії дуже близькі за силою виражених почуттів і мелодійністю до італійських, які здавна вважались неперевершеними. Чому ж українці такі співучі?

4.Інсценізація легенди.

Текст для інсценізації «Чому ми співучі?»

Одного разу Бог роздавав дітям подарунки. Коли вже все пороздавав, прибігла маленька дівчинка, стала під дверима й заплакала. Почув Бог, відчинив двері та й питає:

- Чого ти плачеш, дитинко?

- Бо мені жодного подарунка не залишилось, - відповіла дівчинка.

- Не плач, не плач, - заспокоїв Бог. – Дам я тобі дарунок, який залишив для самого себе. І дав їй пісню. А тією дівчинкою була Україна.

5. «Мікрофон»:

Що повчального в цій легендарній оповіді?

6. «Незакінчене речення».

Продовжте подане висловлювання:»Народні пісні можна згрупувати за їхнім призначенням, тобто за сферами використання. Якщо ці пісні пов’язані з народним обрядом, іх називають обрядовими, якщо в пісні йдеться про певну історичну подію, явище, особу, то це пісні… (історичні), якщо йдеться про обставини родинно-побутового життя, то це пісні… (родинно-побутові), якщо про соціально-побутове життя людей, то такі пісні називають… (суспільно-побутовими).

7. Слово вчителя.

Українська земля щедра на хліб і пісню. Саме цими двома святинями здавна славився наш родовід. Тому й не дивно, що в барвистому вінку усної народної творчості найчисленнішими є пісні.

“Здається, усю щедрість обдарування, усю красу й благородство, усю ніжність і ласку, увесь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів. Тому, сповнені вічно юної зваби, безсмертно ширяють пісні над українськими просторами, легко залітаючи на крилах мелодій далеко за межі рідного краю” (О. Дей, доктор філологічних наук).

8. Виразне читання напам’ять сонета В. Ковалевського.

Народна пісня

Пісня народна - бездонна криниця, Звідки початок і сила твоя? Зіткана ти з мозолів трударя, Щира, як мати, як рідна сестриця. Дітям з тобою спокійніше спиться, Ти звеселяєш в любові серця, В горі поможеш, як добра рідня, Мудра порадниця і захисниця. Пісне народна, душевна, крилата, Поруч ішла ти з героєм-солдатом, Страх одганяла, долала фронти... Усе ти зумієш зробити у світі, Сонцем ласкавим планету зігріти – Землю і нас од біди захистити.

VІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА «ПІСЕННИЙ РОЗМАЙ».

1. Слово вчителя.

Народна пісня супроводжувала людину і в щоденному побуті, і на шляхах історії. Обіймала її багатогранний світ. Де тільки вона не побувала! Усе бачила, усе чула, усе переживала. Бентежилась і розважалась, раділа й горювала, захоплювалась і розчаровувалась, кохала и розлучалася, сміялась і плакала…

За своїм змістом українські народні пісні розмаїті. Велику групу становлять календарно-обрядові пісні, які нерозривно пов’язані з релігійними віруваннями, звичаями і традиціями нашого народу, а також супроводжували річні цикли сільськогосподарських робіт.

2. Гра “Коли виконують ці обрядові пісні?”

Колядки і щедрівки (взимку, напередодні Різдва і на Різдво; напередодні Нового року і на Новий рік).

Веснянки, гаївки (навесні, під час зустрічі весни). (Після прийняття християнства веснянки стали традиційними для Зелених свят і Великодня.)

Русальні (на початку літа, на Зелені свята). (Під час свята Трійці.)

Купальські (середина літа, на свято Івана Купала). Петрівчані (середина літа, на Петрівку).

Обжинкові (кінець літа, під час закінчення жнив).

3. Виконання учнями колядки.

Учитель. Найдавніші обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, коли людина жила в повній гармонії з природою й вірила в існування багатьох язичницьких богів. Щоб задобрити їх, домогтися від них милості, вона вдавалася до різних магічних дій-обрядів, які супроводжувалися піснями, іграми, танками, замовляннями.

Після хрещення України ці пісні поєдналася з християнською обрядовістю.

— Які пісні називають обрядовими? (Пісні, що їх виконують під час обрядів, називають обрядовими.)

5. Гра “Продовжте речення”.

Дажбог дарує людям … (сонце; його пов’язували з усіма благами, що їх мали люди).

Перун - бог … *(грому, блискавок і дощових хмар). *

Стрибог - бог … (вітрів).

Коляда - бог … (зимового сонця і веселих ігрищ нa його честь).

Ярило - бог … (весняного сонця й народження життя).

Велес або Волос, - бог … (землеробства, скотарства).

Велесова борода - це … (остання купка збіжжя під час обжинкових звичаїв, що зав’язується на бороду. Коли співають обрядові пісні, через неї пролазять парубки).

Учитель. Це був відомий нам дохристиянський період життя, час духовного єднання наших предків зі Всесвітом.

Як виконували обрядові пісні? (Вони відображали кожен цикл хліборобської праці в різні пори року. Цікавою рисою цих пісень є імітування трудового процесу: зображали рухи, що символізували оранку, сівбу, жнива тощо. Всі календарно-обрядові пісні відзначаються ліризмом. Це ніби художнє відображення самого життя в піснях, хороводах, іграх, танках.)

6. Гра “Відгадай пісню”.

Золотії серпики бряжчали,

Поки свого жита дождали; Тепер вже не будуть бряжчати, А будуть в коморі лежати. *(Жниварська)*

Ой дай, Боже!

Ой рано, рано кури запіли, А ще раніше пан Богдась устав... Ой панич гордий, молодець Павлусь. Святий вечір. *(Колядка) *

Ой коли ми Петрівочки діждали,

То ми її русу косу заплітали. Тепер же ми Петрівочку поведемо, Ми ж її русу косу розплетемо. *(Петрівчана)*

Ой проведу я русалочку до броду,

А сама вернусь додому. Ідіть, русалоньки, ідіте, Та нашого житечка не ломіте, Бо наше житечко в колосочку, А наші дівоньки у віночку... *(Русальна)*

Проти Купала сонце грало, Ой, рано, на Купала.

- А де ж воно ночувало? - Ночувало в Івана. - Що ж воно вечеряло? - Вечеряло варенички... *(Купальська)*

Чом ти, жайворонку, рано з вирію прилетів:

Іще по горах сніженьки лежать, Іще по долинах криженьки стоять! *(Веснянка)*

7. Виконання учнями жниварської пісні “Ой вже сонце котиться”.

Ой вже сонце котиться, Нам обідать хочеться. Ой дай, пане, дай Обідати нам! То вже завтра не проси. Як прийдеш до хати - Кочергою з хати! На завтрашній день Підемо до людей. Та в чужого ж пана Горілочку п'ють. У нашого, скупого, І води не дають. У чужого пана їдять калачі. В нашого, скупого, Ще й хліб у печі.

8. Перевірка домашнього завдання.

Декілька учнів виразно читають обрядові пісні й демонструють свої малюнки до них.

9. Інсценізація епізоду з повісті М. Стельмаха “Щедрий вечір”.

Михайлик. Ось я набираю повні очі сонця, перегинаюся, беру першу жменю жита, на якому ще сплять пуп’янки берізки, шарах серпом - і кладу на рів.

Тато. Більше, більше нагинай стебло, щоб не порізатись.

Мати. Ось і дочекались женчика собі.

Михайлик. Її похвала підбадьорює мене, я вже вільніше починаю орудувати серпом, вільніше виводжу переплетене березкою стебло. Ось уже й піт оброшує чоло, витираю його рукавом, одну мить милуюся блакитними косариками, що прищулились біля самої землі, - і знову за роботу.

Тато. Ану, складай, що нажав, і гарненько рівняй.

Михайлик. Нажате мною він оперізує перевеслом, виймає з-за пояса корок, зв’язує сніп і ставить його гузирем на стерно.

Тато. Ось, Михайлику, твій перший сніп, твій перший хліб. Запам’ятаєш його?

Михайлик. Як же його запам’ятати?

Тато. А ти за перевесло косарики чи петрів батіг засунь. Тоді ми твій сніп на Святий вечір на покуті поставимо.

10. Гра “Хто швидше?”

Як називають такий сніп? (Дідух, дід.)
Чим прикрашали гілки дідуха? (Кольоровими стрічками, паперовими та засушеними квітами, медівниками тощо).
Коли ставили у світлицях дідуха? (Напередодні багатої куті.)
Скільки часу він виконував свою обрядову функцію? (Протягом усіх Різдвяних свят.)
Що символізував цей святковий сніп? (Добробут і здоров’я.)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ РОБОТИ УЧНІВ.

Учитель. “Чарівна, ніжна й граціозна українська пісня. Скажіть більше: у ній є щось, що хапає за серце щось глибоко задушевне… Ця чарівність розлита в усьому, у словах і порівняннях, а іноді й просто не знаєш у чому: мило та й годі!” (М. Берг, російський укладач “Песен разных народов”.)

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Підготувати повідомлення про Зелені свята.
Твір-розповідь «Календарно-обрядові пісні у житті моєї сім’ї.