Контроль знань з теми «Зв’язне мовлення. Лінгвістика тексту»

• Творчі сходинки
• Лінгвістика тексту

I. Продовжте речення: «Текст — це…».

1. ...граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає закінчену думку.
2. ...граматично організована одиниця мови, частини якої нерівноправні за змістом і об'єднані в одне ціле за допомогою підрядних сполучників і сполучних слів.
3. ...складне речення, частини якого рівноправні за змістом і граматично поєднуються сурядними сполучниками.
4. ...складне речення, частини якого з'єднуються в одне граматичне та смислове ціле не сполучниками і сполучними словами, а лише інтонацією.
5. ...повідомлення, яке складається з кількох чи багатьох речень, характе­ризується змістовою і структурною завершеністю і певним ставленням ав­тора до змісту висловлення.

II. Продовжте речення: «Комунікативна мета тексту (те, заради чого його створено) — це…».

1. …тема тексту.
2. …головна думка тексту.
3. …підтема тексту.
4. …мікротема тексту.
5. …заголовок тексту.

III. Визначте жанр тексту.

У посібнику подано оригінальну систему роботи над самостійним напи­санням твору та переказу — основними формами державної підсумкової атестації. Вміщено творчі завдання, тренувальні вправи, поради, що полег­шать підготовку до написання творчих робіт.

Призначений для учнів і абітурієнтів, учителів і методистів. Буде корисним викладачам і студентам-філологам.

1. Анотація.
2. Памфлет.
3. Публіцистична стаття.
4. Дискусія.
5. Оповідання.

IV. З’ясуйте, до якого різновиду опису належить текст.

По праву руч від вас збігає вниз шлях, в’ється поміж деревами. По ліву — яри, непролазні хащі, а прямо перед вашими очима розіслалася долина. Над річкою — село з білими хатками та вишневими садками (За Панасом Мирним).

1. Портрет.
2. Стан середовища.
3. Інтер'єр.
4. Опис місцевості.
5. Характеристика предмета, людини, явища.

V. Визначте, який із поданих варіантів становить текст.

1. Українська мова в світі. Возвіруй у Слово. Секрети української мови. Як народжується слово. Барви української мови.
2. Слово — найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною за­пашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим но­жем, і розжареним залізом, і брудом. Мудре і добре слово дає радість, не­розумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду (В. Сухомлинський).
3. Мова й мовлення, звуки і букви, слово й словосполучення, речення й текст, стиль і жанр.
4. Як добрий чорний хліб для їжі і як прозора джерельна вода для життя, так нам потрібне пристрасно, вихоплене з-під громів і з-під самого сонця слово, зіткане з мужності і ніжності, з перехресних тривог і хрещатого цві­ту надій (М. Стельмах).
5. Рідна мова, солодкі звуки, пружне слово, мовний скарб, мова-взірець.

VI. З’ясуйте недолік у побудові тексту.

Про вибір професії я почала замислюватися три роки тому. А сталося це ви­падково. Одного разу мені забажалося когось підстригти. Смішно, звичайно, але це було так. Я підстригла свою молодшу сестричку. На щастя, стрижка вийшла гарною. З того часу я почала думати про свою майбутню професію. Улітку я поїхала в лагер праці і відпочинку. За місяць наші хлопці позароста­ли волоссям і стали схожі на дівчат. І тоді я вирішила ризикнути. Через пару днів хлопці ходили, як «новенькі». Всім сподобалася моя «майстерність». Я вирішила стати перукаром, творцем краси, що приносить людям радість.

Усі люди, особливо прекрасна половина — наші жінки, — бажають бути гарними. І в цьому допомагають їм перукарі. Я хочу придумувати такі зачіс­ки, які б подобалися і личили всім жінкам. Сподіваюсь, що моя мрія здій­сниться (3 учнівського твору).

1. Невідповідність темі. Наявність елементів змісту поза темою.
2. Відсутність змістового зв'язку між частинами тексту.
3. Наявність мовленнєвих помилок.
4. Відсутність належної аргументації.
5. Між реченнями немає послідовності викладу теми.

Варіант № 2

I. Продовжте речення: «Текст складається з,..».

1. ...декількох не пов'язаних між собою змістовим зв’язком речень.
2. ...речень, не пов'язаних тематичною цілісністю.
3. ...певної кількості пов'язаних між собою речень, рідше — з окремого ре­чення, що вичерпно виражає якусь думку.
4. ...розділових знаків.
5. ...сполучників, часток, вигуків.

II. Продовжте речення: «Тема тексту — це…».

1. ...те, про що в ньому йдеться, його зміст.
2. ...комунікативна мета висловлення (те, заради чого створено текст).
3. ...частина тексту, що містить його головну думку.
4. ...сукупність виражальних засобів мови, використаних у певному тексті.
5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

III. Визначте жанр тексту.

«Усе треба віддати в музеї, — говорив батько, — тільки в музеї». «Але ж це не варто виставляти в музеях,- заперечували йому,- і не все виставля­ється там, хіба що краще, щоб не пропадало, як пропадає маса звичаїв, слів, котрі вмирають разом з речами і звичаями». «А ти скажи, скажи! — кричав на батька приятель, — з чого починається “Третьяковка”?». «О, це ви знаєте, ви знаєте надто багато», — уже втрачав аргументи батько (Н. Бічуя).

1. Анотація.
2. Памфлет.
3. Публіцистична стаття.
4. Дискусія.
5. Оповідання.

IV. З’ясуйте, які типи мовлення поєднано в наведеному тексті.

Олесь не повірив своїм очам: по городі спокійнісінько походжав здоровен­ний вепр. Він визбирував картоплю, що залишилися після копання. Вели­чезний, вуха — ніби лопухи, ікла, як дві шаблі, з рила стирчать, щетина — наче дріт. Вепр пирхнув, прочистив забиті землею ніздрі і рушив у напрям­ку лісу (За Б. Комаром).

1. Розповідь і опис.
2. Розповідь і роздум.
3. Розповідь, опис і роздум.
4. Розповідь, опис та оцінка предмета.
5. Роздум та оцінка предмета.

V. Вкажіть назву стилістичної фігури, в якій цілісна, завершена думка подається в ускладненому простому, багатокомпонентному складному реченні або кількох реченнях, що структурно та інтонаційно поділяються на дві частини — засновок і висновок, напр.:

1. Антитеза.
2. Символ.
3. Іронія.
4. Період.
5. Алегорія.

VI. До якого стилю належить поданий текст?

Гори навколо мовби висіли в повітрі, такі вони були прозорі й легкі в ці останні дні ясного гірського літа. Ліси наче світилися наскрізь. Контури кожного дерева, кожної скелі були напрочуд виразні, як у панорамі бінок­ля. Де-не-де по лісах прохоплювалось перше полум’я осіннього багрянцю, від якого вони ставали ще пишніші й барвистіші (О. Гончар).

1. Публіцистичного.
2. Наукового.
3. Художнього.
4. Розмовного.
5. Офіційно-ділового.

Варіант № 3

I. У якому рядку наведено основні ознаки тексту?

1. Вживання слів у прямому значенні, використання термінів, усталених зворотів.
2. Тематична цілісність, вживання складних речень, прямий порядок слів у реченнях.
3. Переважання іменників, вживання складних речень, прямий порядок слів у реченнях.
4. Офіційність, знеособленість, стандартизованість викладу, аналіз явищ.
5. Тема, абзац, зачин, вживання слів з абстрактним значенням.

II. Продовжте речення: «Основним поняттям лінгвістики тексту є…».

1. ...слово.
2. ...речення.
3. ...складне синтаксичне ціле (надфразна єдність).
4. ...текст.
5. ...словосполучення.

III. Визначте жанр поданого тексту.

Вже третій тиждень тягнув Кобзар важку солдатську лямку. Він жив под­війним життям. Одне було у всіх на очах: на плацу в смердючій і гамірливій казармі. Інше було таємне й глибоке, і здогадуватися про нього могли ли­ше друзі. А сторонні й не підозрювали, що в душі його бринять нечутні піс­ні, сплітаються рими, народжуються образи… (3. Тулуб)

1. Анотація.
2. Памфлет.
3. Публіцистична стаття.
4. Дискусія.
5. Оповідання.

IV. Визначте, який із поданих варіантів становить текст.

1. Безсмертя душі, важливе для нас питання, воно стосується, настільки глибока, байдужість служила, ознака втрати, будь-яка свідомість.
2. Чи не нам, сьогоднішнім, що не зберегли Україну від катастроф…
3. Згори гарно та тихо, а всередині ворушиться лихо. Словом, як шовком, вишиває, а ділом, як шилом шпигає.
4. Досить часто київські князі були фундаторами таких бібліотек. Чутки про таке диво швидко поширились по всій країні. Вишиванням *в* Україні займалися майже виключно жінки.
5. Сонце ще далеко за обрієм. Його дотики до хмар ледве-ледве можна розпізнати. Це навіть ще не дотики. Це погляд здалеку, від якого голубіє небо на тім місці, де зійде сонце (Ю. Яновський).

V. Визначте, скільки мікротем містить текст.

Спочатку було слово Слово — Бог, І слово людське одвічно, повсякчас і повік-віку передує всьому, що творить людина в світі. А це значить, що поки є у нас слово, пе­ред нами є майбутнє, є надія. У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Але крізь мури, крізь грати і дріт пробивалося слово, і попри все, навіть коли розум вже не бачив перспективи, серце сподівалось, бо вільне слово поета переконувало: є в світі любов, яка не боїться нічого, є творчість, що в злетах своїх не знає меж, є готовність зробити вибір, є відвага здійснити вчинок, взяти на себе відповідальність, чинити спротив — тобто є можливість свободи. А саме тим людина і виконує призначення, що дав їй Бог: бо лише в свободі, лише вільна людина може бути образом і подобою Божою (В. Маринчак).

1. Однієї.
2. Двох.
3. Трьох.
4. Чотирьох.
5. П'яти.

VI. Продовжте речення: «Полілог — це…».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.
2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, гля­дачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.
3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.
4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (біль­ше двох).
5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвер­дження якоїсь думки.

Варіант № 4

I. У якому рядку вказано змістові особливості тексту?

1. Наказовий характер викладу, офіційність, логічність, об'єктивність, кон­кретність, стислість, знеособленість і стандартизованість викладу.
2. Наявність зачину і кінцівки, послідовність викладу змісту, використання мовних засобів зв'язку між складовими частинами.
3. Наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заго­ловок, зв'язок між складовими частинами.
4. Наявність розділових знаків, які допомагають читачеві зрозуміти зміст написаного, передати на письмі все багатство інтонаційних відтінків усно­го мовлення.
5. Об'ємна змістова єдність, своєрідний невеличкий художній твір.

II. Продовжте речення: «Проміжною ланкою між текстом і реченням є…».

1. ...слово.
2. ...словосполучення.
3. ...складне синтаксичне ціле.
4. ...абзац.
5. ...звук.

III. Визначте жанр поданого тексту.

Добробут нації залежить від багатьох чинників. Та найголовнішою перед­умовою з усіх є все-таки воля й незалежність держави.

Може, нинішні випробовування послані українцям Богом? Щоб перевіри­ти, чи здатні вони вижити, не втративши людської гідності, не ставши на ко­ліна перед іноземцями? Переконатись, що не зречуться вони того, за що змагалися їхні славні предки, чи не зганьблять себе перед нащадками?

Які ж ми, сьогоднішні українці? Вже не такі, якими були сто років тому, але й не ті, якими були п’ять років тому. Що єднає нас із нашими предками, що жили на цій землі сто й тисячу років перед нами? Наша генетична пам’ять жива у гронах калини, у колядках, у кожнім слові рідної мови… (За Г. Пе­черною)

1. Анотація.
2. Памфлет.
3. Публіцистична стаття.
4. Дискусія.
5. Оповідання.

IV. Яка основна думка твору?

Я хотіла би нинішній вид буковинських гір задержати навіки в пам’яті, а пе­редусім одну частину краєвиду. Високу, стрімку, густо порослу лісом гору, відділену від сусідньої гори глибоким вузьким яром. У тім яру все темно, од­нак я його знаю, він не страшний. По спадистих стінах його повиростали гус­то смереки, і то вони здалека такі темні. Серединою між великим і дрібним камінням котиться потік. У мерехтячім світлі місяця він блищить місцями, мов дзеркало. Тло, від котрого відбиваються гори, — то синяво-сріблясте небо, засіяне зорями, ніжними, миготячими зорями (За О. Кобилянською).

1. Захоплення рідним краєм.
2. Краєвид.
3. Поросла лісом гора.
4. Світло місяця.
5. Повиростали густо смереки.

V. До якого типу зв’язного мовлення належить поданий міні-текст (складне синтаксичне ціле)?

Степ рівний, як долоня, широкий і довгий — безкраїй. Він тоне у своїй просторій просторості, у своїй зеленій траві, спершу аж темно-зелений, а чим далі — блідніший, голубіший, аж поки не сходиться з краєм блакитно­го неба, де, здається, він загинається угору і йде уже попід небом. Серед нього хвилі золотого сонячного світу так і ходять, так і переливаються… (За Панасом Мирним)

1. Розповідь.
2. Опис.
3. Роздум.
4. Комбінований.
5. Діалог.

VI. Яким типом зв’язку поєднані речення у тексті?

1. Паралельний зв'язок між реченнями.
2. Перспективний зв'язок.
3. Дистантний зв'язок.
4. Послідовний зв'язок між реченнями.
5. Перехресний зв'язок.

Варіант № 5

I. У якому рядку перераховано структурні особливості тексту?

1. Наказовий характер викладу, офіційність, логічність, об'єктивність, кон­кретність, стислість, знеособленість і стандартизованість викладу.
2. Наявність зачину і кінцівки, послідовність викладу змісту, використання мовних засобів зв'язку між складовими частинами.
3. Наявність теми, основної думки, можливість дібрати відповідний заго­ловок, змістовий зв'язок між складовими частинами.
4. Наявність розділових знаків, які допомагають читачеві зрозуміти зміст написаного, передати на письмі все багатство інтонаційних відтінків усно­го мовлення.
5. Об'ємна змістова єдність, своєрідний невеличкий художній твір.

II. Продовжте речення: «З погляду актуального членування в реченні можна виокремити…».

1. ...підмет і присудок.
2. ...групу підмета і групу присудка.
3. ...головні і другорядні члени речення.
4. ...«дане» і «нове».
5. ...зачин і кінцівку.

III. Визначте жанр поданого тексту.

Наші поборники правовірності, а властиво, темноти та безмитності серед народу, дуже сердяться на нас, що ми силуємося не лише освіченим верс­твам, але й простому народові подавати здобутки новочасної науки. Особ­ливо не люблять ті праведники, коли згадати за Дарвіна, хоча жоден з них не пробував читати Дарвінових писань… Тим часом, хто читав Дарвінові писання, той знає, що Дарвін завсюди не був безбожником, а тільки так званим агностиком (І. Франко).

1. Анотація.
2. Памфлет.
3. Публіцистична стаття.
4. Дискусія.
5. Оповідання.

IV. До якого стилю належить текст?

1. Розмовного. 2. Публіцистичного. 3. Офіційно-ділового. 4. Художнього. 5. Наукового.

V. До якого типу зв’язного мовлення належить поданий міні-текст (складне синтаксичне ціле)?

Минав жовтень. У море повинен був відійти останній у цьому році пошто­вий човен. У ньому унтер-офіцер мав перевезти на півострів Мангишлак рядового Тараса Шевченка.

Дісталися рибальського містечка. Подалися до Уралу, влаштувалися на шхуну.

Перед ними проїхав віз з палицями. Тарас здригнувся. Він зрозумів, що палиці везли до кари шпіцрутенами. В два ряди вишиковували солдатів, давали кожному палицю. Покараного роздягали до пояса, вели із зав’яза­ними назад руками між рядами, і кожен повинен був ударити. Присуджува­ли тисячу або дві ударів. Мало хто після цього виживав (О. Іваненко).

1. Розповідь.
2. Опис.
3. Роздум.
4. Комбінований.
5. Діалог.

VI. Продовжте думку: «У реченнях опису стану середовища “дане” і “нове” — це…».

1. ...назва предмета і назва його ознаки.
2. ...назва особи, що виконує дію, та назва дії.
3. ...назва місця розташування та назва предмета.
4. ...назва предмета і оцінка.
5. ...елементи середовища та ознаки стану.

Варіант № 6

І. Продовжте речення: «Розповідь — це…».

1. ...висловлення, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, про що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який йдеться.
2. ...висловлення, мета якого — повідомити про події чи дії, що розгорта­ються (або розгорталися) в часі і просторі.
3. ...висловлення, у якому характеризуються предмети, люди, явища при­роди шляхом перелічення їх головних суттєвих ознак.
4. ...висловлення про встановлені людиною зв'язки між предметами та явищами, про причини й наслідки ознак, якостей, подій.
5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

II. Продовжте речення: «Для зв’язку речень у тексті служить…».

1. … «дане».
2. … «нове».
3. …граматична основа речення.
4. … другорядні члени речення.
5. ...абзаци.

III. Яка із фраз виражає головну думку тексту?

Нація, як і будь-яка інша спільнота людей, не може ні сформуватись, ні іс­нувати без спілкування її членів, без збереження ними історичної пам’яті, надбань духовності, самоусвідомлення, без ідентифікації — відчуття прина­лежності до цієї спільноти. Універсальним засобом здійснення всього цього є мова. Вона забезпечує єдність, функціонування і розвиток національного організму в просторовому та часовому вимірах (І. Іванишин)

1. Нація — спілкування її членів.
2. Мова - універсальний засіб збереження нації.
3. Нація — відчуття приналежності до спільноти
4. Мова — це розвиток національного організму.
5. Нація — це самоусвідомлення.

IV. Яку зі стилістичних фігур використано в поданому складному синтаксичному цілому (ССЦ)?

Вбігаю в ліс – гриби. У лози – ожина. В кущі – горіхи. В озері воду скаламучу – риба (О. Довженко).

1. Анафора.
2. Градація.
3. Еліпс.
4. Паралелізм.
5. Антитеза.

V. Вкажіть, у якому тексті реченні з’єднані паралельним зв’язком.

1. Інколи мама жартома просить тата, аби той помінявся з нею роботою. Нехай би вона їздила верхи на буланому по лісі, а тато порався вдома. Але тато не пристає. Він каже – що об’їжджати ліс – не жіноча справа (Л. Письменна).
2. Пізнім вечором Олекса з Іваном стояли у глибині розлогого саду над берегом гірської річки. Річка шумить, плюс котить і щось цікаве розповідає берегам і камінню. Сад у безруху прислухається до розповіді. Перепел б’є десь по нічних у золотистих дзвіночках захвату. Обидва мовчазно слухають, ніби прагнуть збагнути цю непорушну правду, якою дихає сад . (І. Голубовський).
3. Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Грабовський).
4. Як ідеш ти білою тропою і зимове сонце блисне враз, як над широчінню сніговою за алмазом спалахне алмаз, як зненацька у людській розмові дружній голос душу стрепене, як зблисне у посмішці раптовій юне личко, - спогадай мене. (М. Рильський).
5. Людина – цар природи. Людина – вершина живого. Твій організм і се­редовище. Людина - дитя природи. Людина - дитя землі.

VI. До якого типу мовлення належить текст?

Ранок паркий, теплий, наче молоком п’янким облитий. У цьому білому розведеному ранковому молоці видніє мляве, бліде сонце, схоже на вели кий ворок сиру. На голках молодої трави ще не розтанула роса й приглу­шено мерехтить, як розсипана сіль (За Є. Гуцалом).

1. Розповідь.
2. Опис.
3. Монолог.
4. Роздум.
5. Діалог.

Варіант № 7

I. Продовжте речення: «Опис — це…».

1. ...висловлення, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, про що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який йдеться.
2. ...висловлення, мета якого — повідомити про події чи дії, що розгорта­ються (або розгорталися) в часі і просторі.
3. ...висловлення, у якому характеризуються предмети, люди, явища при­роди шляхом перелічення їх головних суттєвих ознак.
4. ...висловлення про встановлені людиною зв'язки між предметами та явищами, про причини й наслідки ознак, якостей, подій.
5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

II. Продовжте речення: «Містить у собі основне повідомлення, виділяючись логічним наголосом, …».

1. ...«дане».
2. ...«нове».
3. ...один із другорядних членів речення.
4. ...один із головних членів речення.
5. ...один із однорідних членів речення.

III. Яким типом зв’язку поєднані речення в тексті?

Повівав холодний вітерець. З краю неба насувались білі, наче молочні, хмари. Разно бігли мишасті коненята. Дорога була слизька, і сани йшли взатоки. На обидва боки від дороги, скільки скинеш оком, розстелилось по­ле, вкрите снігом, мов білою скатеркою. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знов здіймалося з місця. Вітер дужчав. Насували снігові хмари і оповили небо. Сонце схова­лось за хмари. Посипав сніжок. Василько вйокнув на коні, і вони побігли підтюпцем, наближаючись до лісу, що чорною стіною стояв перед ними (М. Коцюбинський).

1. Послідовний зв'язок між реченнями.
2. Паралельний зв'язок між реченнями.
3. Перспективний зв'язок.
4. Дистантний зв'язок.
5. Послідовно-паралельний зв'язок.

IV. До якого стилю належить текст?

Ще на початку XX століття геніальний учений, один з творців української науки М. О Грушевський сказав: «Серед усіх потреб нашого національно­го життя потреба рідної школи найголовніша, бо народ, який не має своєї школи, може бути лише пасербом чужих народів, а ніколи не виб’ється на самостійну дорогу Існування». Його думки про українську школу і рідну мо­ву свіжі, ніби взяті зі зрізу сьогоднішнього життя, коли давня тінь зневаги до мови нашого народу упала зі страшною силою.

Найболючіша наша проблема сьогодні — стан української мови (Г. Жу­ковська).

1. Публіцистичного.
2. Наукового.
3. Розмовного.
4. Офіційно-ділового.
5. Художнього.

V. Які граматичні засоби міжфразного зв’язку використано у наведеному висловленні?

Ім’я видатного вченого Володимира Вернадського відоме в усьому світі. Але мало хто знає, що його батько Іван Васильович Вернадський свого ча­су був теж відомий в наукових колах як автор численних праць з економіки (За В. Рожанівським).

1. Вставні слова.
2. Співвіднесеність вигукових і часових форм дієслів.
3. Граматична неповнота речень.
4. Синтаксичний паралелізм речень.
5. Сполучники сурядності і, рідше, підрядності.

VI. Визначте недолік у побудові фрагмента тексту.

Наша молодь на перше місце ставить обов’язок перед старшим поколін­ням, бо що може бути дорожче від схвального батьківського слова, тепер мало хто хоче йти працювати в полі, але це дуже потрібна професія. Бага­то моїх однокласників стануть хліборобами (3 учнівського твору).

1. Зіставлення непорівнюваних понять (алогізм).
2. Уживання слів у не властивому їм значенні.
3. Є граматична помилка, логічна неузгодженість між частинами другого речення.
4. Уживання росіянізмів.
5. Невідповідність ужитих мовних засобів стилеві висловлювання.

Варіант № 8

I. Продовжте речення: «Роздум — це…».

1. ...висловлювання, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, про що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який ідеться.
2. ...висловлювання, мета якого — повідомити про події чи дії, що розгор­таються (або розгорталися) в часі і просторі.
3. ...висловлення, у якому характеризуються предмети, люди, явища при­роди шляхом перелічення їх головних суттєвих ознак.
4. ...висловлення про встановлені людиною зв'язки між предметами та явищами, про причини й наслідки ознак, якостей, подій.
5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

II. Продовжте речення: «Якщо “даним” наступного речення стає “нове” речення попереднього, йдеться про…».

1. ...паралельний зв'язок між реченнями.
2. ...послідовний зв'язок між реченнями.
3. ...перспективний зв'язок.
4. ...дистантний зв'язок.
5. ...перехресний зв'язок.

III. Яка з поданих тем найбільше відповідає змістові тексту?\

1. Хліб треба берегти.
2. Радощі родинні.
3. Розум людини.
4. Наше майбуття.
5. Пахучий хліб.

IV. Визначте недолік у побудові тексту.

Ще з дитинства я хотіла бути мікробіологом. Мене захоплював дивовиж­ний світ клітин, бактерій, яких ми не бачимо простим оком. Першим відкрив мікроорганізми Лівінгук — голландський майстер, шліфувальщик скла. Йо­му належить відкриття мікроскопу, який був прадідом наших сучасних електронних мікроскопів. Якщо мікроскоп Лівінгука звеличує в 20—50 ра­зів, то електронний — майже у мільйон разів. Це дуже цікаво. Я хочу стати мікробіологом (3 учнівського твору).

1. Невідповідність змісту темі. Наявність елементів змісту поза темою.
2. Відсутність смислового зв'язку між частинами тексту.
3. Наявність мовленнєвих помилок.
4. Незавершеність міркувань, необґрунтованість тверджень.
5. Уживання повнозначного дієслова *являтися* замість дієслова-зв'язки (є, *був, було, були).*

V. Який тип змістових відношень виникає між реченнями у тексті?

Ялинку ми запозичили пізніше з скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. Це останній снопик або пучечок колосків з поля, зібра­них наприкінці жнив, так званий «обжинок» (Л. Орел).

1. Ставлення кого-небудь до чого-небудь.
2. Пояснювальні.
3. Часові.
4. Причинові.
5. Цільові.

VI. Продовжте речення: «Цитата — це…».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.
2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, гля­дачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.
3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.
4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (біль­ше двох).
5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвер­дження якоїсь думки.

Варіант № 9

І. Продовжте речення: «Оцінка предмета — це…».

1. ...висловлення, змістом якого є вияв ставлення мовця до того, про що він розповів, що описав, чи щодо суті явища або предмета, про який йдеться.
2. ...висловлення, мета якого — повідомити про події чи дії, що розгорта­ються (або розгорталися) в часі і просторі.
3. ...висловлення, у якому характеризуються предмети, люди, явища при­роди шляхом перелічення їх головних суттєвих ознак.
4. ...висловлення про встановлені людиною зв'язки між предметами та явищами, про причини й наслідки ознак, якостей, подій.
5. ...стійкі сполучення слів, що виражають єдине поняття.

II. Продовжте речення: «Складне синтаксичне ціле (ССЦ) — це…».

1. ...сукупність загальноприйнятих правил, яких додержують у процесі спілкування мовці.
2. ...група речень, об'єднаних тісним змістовим і граматичним зв'язком, що забезпечують повніший порівняно з реченням розвиток думки.
3. ...мовлення, обов'язково зафіксоване на папері і розраховане на зоро ве сприйняття.
4. ...основна одиниця синтаксису, яка виражає окрему завершену думку.
5. ...будь-яка синтаксична одиниця.

III. Яка з поданих тем найбільше відповідає змістові тексту?

Як багато у світі краси! Яке небо! А Дніпро синій-синій, чистий! Брате мій, Дніпре! Скільки радості, скільки глибоких найдорожчих почуттів принесли моєму серцю рідні твої води! Скільки людської краси одкрилося мені на твоєму урочистому березі! Які великі подарунки приніс ти мені, незабутній і безмірно глибоко любимий! Скільки ласки у вітрах над тобою, у синьому не­бі, що дивиться в твої води, милується з тебе! Скільки життя і зворушливої поезії в твоїх прозорих ключах, що прагнуть до тебе з берегів!

І сонце, сонце, ніжне і щедре, якому я поклоняюсь усе життя, річко моя до­рога й велика. Велика річка народу мого (О. Довженко).

1. Багато у світі краси!
2. Дніпро — ріка мого народу.
3. Найдорожчі почуття.
4. Зворушлива поезія.
5. Синє небо.

IV. До якого стилю належить текст?

Ярина Васюхно, туманіючи зором та раз у раз прикусуючи губи, розказує:

— Ото нагостювалася в сестри, ото нагостювалася! Й треба ж було повіятися до неї та ще й дітей узяти. А як могла не повіятися, коли в кожному лис ті пише: приїдь і приїдь, не бачилися давно, чомусь нездужається. Справді, очуняла трохи Килина, як ми явилися… Ой, Лебедин отой! Що там коїлося… Скільки там перемучилася, поки білети взяла. А люди, люди! Поїзд прийшов, ну моя мала Олька й скочила в тамбур. Тоді я до Ілька, що стеріг коша на вокзалі. Впхнула коша, сама влізла, поїзд рушив, а Ілько й зостався (Є. Гуцало)

1. Публіцистичного.
2. Наукового.
3. Художнього.
4. Розмовного.
5. Офіційно-ділового.

V. Яка із фраз виражає головну думку тексту?

Незаперечна істина: не знаючи рідної мови, не можна вважати себе повноцінною часткою свого народу. Бо ж вона, літературна мова, для кожного з нас як повітря, цілюще джерело, з якого черпаєм духовну наснагу.

А погляньмо навколо себе, прислухаймося до своїх земляків-українців, як вони іноді розмовляють між собою. Тут почуваємо суцільний так званий суржик, або, у кращому разі, кальку з російської на зразок: «такоє й ска­жеш», «вчора приобрела очень інтересную кнігу на русском язику», «хочу висказатися». Як правило, вживаємо «дійсно» замість «справді», «між тим» замість «тим часом», «кидається в очі» замість «впадає в око», «не мішайте мені» замість «не заважайте мені» тощо.

Виникає запитання: як же всього цього позбутися? Як кожному українце­ві прилучитися до багатющої скарбниці рідної літературної мови? Скажу відверто: для цього насамперед потрібне щире бажання досягти мети. І як­що вона в людині з’явиться, то можна сподіватися на безперечний успіх. «Учітеся, брати мої…» (М. Чепурний)

1. Рідна мова.
2. Калька і суржик.
3. Важливе запитання.
4. «Учітеся, брати мої...»
5. Мовлення земляків-українців.

VI. У якому рядку сформульовано мету художнього опису предмета?

1. Забезпечити точність інформації про розмір, форму, вагу, колір пред­мета тощо.
2. Скласти аргументовану оцінку предмета.
3. Створити образ предмета, підкресливши в ньому найхарактерніше.
4. Дати уявлення про призначення предмета.
5. Вказати на місце розташування предмета.

Варіант № 10

I. Продовжте речення: «Пряма мова — це…».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.
2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, гля­дачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.
3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.
4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (біль­ше двох).
5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвер­дження якоїсь думки.

II. У якому рядку названо типи мовлення?

1. Науковий, художній, діловий, публіцистичний.
2. Оповідання, новела, повість, нарис.
3. Розповідь, опис, роздум (міркування).
4. Замітка, репортаж, інтерв'ю, стаття.
5. Говоріння, слухання, письмо, читання.

III. До якого типу мовлення належить поданий текст?

Відомо, що мова кожного народу — явище давнє, її коріння сягає у доіс­торичні часи. Вони є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної ді­яльності багатьох поколінь, а кожне створене слово — це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути в світ приро­ди, у саму себе.

Національна мова — це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова до­повнює іншу, а разом — вони витвір світового колективного людського ро­зуму (Г. Нудьга).

1. Опис.
2. Роздум.
3. Діалог.
4. Розповідь.
5. Оцінка предмета.

IV. Яким типом зв’язку поєднані речення у тексті?

1. Послідовний зв'язок між реченнями.
2. Паралельний зв'язок між реченнями.
3. Перспективний зв'язок.
4. Дистантний зв'язок.
5. Перехресний зв'язок.

V. Вкажіть текст, у якому речення поєднані послідовним зв’язком.

1. На узліссі стоїть самотній дуб. Міцний, кремезний. Старий, мов дід — пастух. Мабуть, і виріс він на узліссі, щоб бачити, як ростуть його побра­тими в лісі (В. Сухомлинський).
2. Місто Хорол (Полтавська обл.) одержало назву від річки Хорол, на бе­резі якої воно розташоване. Назва річки — слов'янського походження. Ко­лись у слов'ян було таке слово із значенням «швидкий». На сьогодні воно збереглося в сербохорватській мові, там *хрл, хрла, хрло* — «швидкий, швидко, швидке», *хрлити* — «поспішати, квапитись». У східнослов'янсь­ких мовах слово зникло, не дійшло до наших часів, збереглася тільки на­зва річки й міста (А. Коваль).
3. Хіба не вірите, що скоро день засвітить, що сонце наше вже з-за обрію встає, що хід його спинить ніщо не зможе в світі і цвіту нашого ніщо вже не уб'є (О. Олесь).
4. Ця хвороба призвела до нових ускладнень. Звісно, як і будь-якого бо­лю, гаймориту можна позбутися лікуванням. Надмірне навантаження на ноги, тривала ходьба, стояння, незручне взуття на високих підборах мо­жуть спричинити плоскостопість.
5. Текст. Типи мовлення. Стилі мовлення. Підготовка учнів до переказу.

VI. З яких частин традиційно складається складне синтаксичне ціле (ССЦ)?

1. Із зачину, середньої частини й кінцівки.
2. Із прямої мови, діалогу й полілогу.
3. Із цитат, афоризмів і крилатих висловів.
4. Із зачину, зав'язки та експозиції.
5. Із тези, аргументів і висновків.

Варіант № 11

I. Продовжте речення: «Монолог — це…».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.
2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, гля­дачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.
3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.
4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (біль­ше двох).
5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвер­дження якоїсь думки.

II. Продовжте думку: «У реченнях опису предмета “дане” і “нове” — це…».

1. ...назва предмета і назва його ознаки.
2. ...назва особи, що виконує дію, та назва дії.
3. ...назва місця розташування та назва предмета.
4. ...назва предмета й оцінка.
5. ...елементи середовища та ознаки стану.

III. Яким типом зв’язку поєднані речення в тексті?

Лесь Курбас

Коли я ще закінчував гімназію, — в сімнадцятому-вісімнадцятому році, — портрет Леся Курбаса висів над моїм ліжком на килимку.

Був то портрет (фото) джентльмена, безперечно, наймолодшого віком у всьому ряді портретів ще й гарно зодягнутого: елегантний піджак, під вико­том модної сорочки «апаш», широкий «англійський» пояс із кишеньками-гаманцями і фетровий капелюх, молодецьки збитий на потилицю.

Та припав мені цей портрет до смаку зовсім не тому, що и мав якусь особ­ливу прихильність до «піжонів», як казали тоді на тих, що, мовити б, ульт­рамодно вдягалися: до будь-якого піжонства був я в ту пору надто непри­хильний, надаючи перевагу певній дозі недбайливості в одязі та вайлуватості в поводженні.

Якраз Курбас був аж ніяк на випадковий у тій моїй галереї (Ю. Смолич).

1. Паралельний зв'язок між реченнями.
2. Перспективний зв'язок,
3. Дистантний зв'язок.
4. Послідовний зв'язок між реченнями,
5. Перехресний зв'язок.

IV. До якого стилю належить текст?

Для позначення групи речень, що складається із самостійного речення і речень, від нього залежних, лінгвісти пропонували різні терміни: компонент тексту, прозаїчна строфа, надфразова єдність, лінійно-синтаксичний лан­цюжок, складна синтаксична єдність. Найчастіше вживаний термін — «складне синтаксичне ціле (ССЦ)». ССЦ є проміжною ланкою між текстом і реченням (3 підручника).

1. Публіцистичного.
2. Наукового.
3. Художнього.
4. Розмовного.
5. Офіційно-ділового.

V. Яка з поданих тем найбільше відповідає змістові тексту?

Ліс ще дрімає у передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорне­ні в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво…

Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає…

А з синім небом вже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спа­лахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає усякими барва­ми, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу…

Стрепенувся врешті ліс і собі заграв… Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося у гущи­ні голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо міниться, де не­бо грає всякими барвами (М. Коцюбинський).

1. Ранок у лісі.
2. Всілякі барви.
3. Синє небо.
4. Шепіт листочків.
5. Голосне щебетання.

VI. Визначте недолік у побудові тексту.

У нашій країні є більше семи тисяч професій. І з тих семи тисяч я виберу тільки одну. Моя мета — стати художником. Живописці вміють показати на портреті людини його душу, настрій, на пейзажі показати красощі природи.

Я люблю малювати портрети людей, тварин, птахів, пейзажі вуглем, аква­реллю, а також сангиною (3 учнівського твору).

1. Невідповідність змісту темі. Наявність елементів змісту поза темою.
2. Відсутність смислового зв'язку між частинами тексту.
3. Наявність мовленнєвих помилок.
4. Незавершеність міркувань, необґрунтованість тверджень.
5. Уживання повнозначного дієслова *являтися* замість дієслова-зв'язки (є, *був, було, були).*

Варіант № 12

I. Продовжте речення: «Діалог — це…».

1. ...чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації.
2. ...мовлення однієї особи, звернене до широкої аудиторії слухачів, гля­дачів, читачів з метою цілеспрямованого впливу на них.
3. ...форма мовлення, що являє собою розмову між двома особами.
4. ...синтаксична конструкція, що відтворює мовлення групи людей (біль­ше двох).
5. ...дослівний уривок з чийогось тексту або висловлення для підтвер­дження якоїсь думки.

II. Продовжте думку: «У реченнях опису місця “дане” і “нове” — це…».

1. ...назва предмета і назва його ознаки.
2. ...назва особи, що виконує дію, та назва дії.
3. ...назва місця розташування та назва предмета.
4. ...назва предмета і оцінка.
5. ...елементи середовища та ознаки стану.

III. Яким типом зв’язку поєднані речення в тексті?

Коли мала дитина тільки спинається на ноги, то на відзначення незчис­ленних табу, якими світ наповнений, як знаємо, не лише для дорослих, але й для малечі також нерозумні батьки страхають своє немовля дідом з тор­бою, і бабою-ягою, і чортом з відьмою чи ще якоюсь нечистою силою. Ко­ли я спинався на ноги, тільки-тільки починаючи свою путь на літературну ниву (було це одразу після громадянської війни, при самісінькому початку 20-х років), то і мене, і мені подібних страхали… «неокласиками» (Ю. Смолич).

1. Послідовним.
2. Паралельним.
3. Перспективним.
4. Дистантним.
5. Перехресним.

IV. Яким порядком слів оперує автор у поданому тексті?

Калина уже по ярах стоїть у червоних кетягах, як у зорях. Кожна ягода аж дзвенить достиглим соком, так і жевріє сипким жаром. Але не може підпа­лити ні віття, ні стверділого листя. Горобці клюють ягоди, кетяги ворушать­ся, і набубнявілі сузір’я здригаються, ніби хочуть злетіти (Є. Гуцало).

1. Зворотним (інверсією).
2. Прямим.
3. Перехресним.
4. Суміжним.
5. Протиставним.

V. Який схематичний план відповідає будові поданого тексту?

Історія — це діяльність людей, які спільно прямують до своєї цілі. Очевид­но, можна додати, що це й діяльність народу, який іде до своєї мети.

Яка вона, ця нинішня мета українського народу? Як можна її окреслиш, визначити? Боротьба за зміцнення власної держави? Добре. Але чи є це метою всієї нації? Можливо, це благородне поривання хоч досить помітної, але ж таки тільки частини українців?

Що ж потрібно зробити, щоб ця частина свідомих українців швидко й нев­пинно зростала? Це і є суть сучасного моменту суспільного життя України. Всіма силами й засобами потрібно розширити коло національно свідомих громадян держави. Інакше всі спроби змінити життя на краще будуть при­речені на цілковиту невдачу.

Існує й друге, не менш важливе завдання. Україна має посісти гідне місце у колі рівноправних націй світу. Певно, шлях до цього буде довгим і тернистим.

Найтяжча праця, найвиснажливіша боротьба ще попереду (За О. Сливинським).

1. Експозиція — зав'язка — розгортання подій — кульмінація — розв'язка.
2. Загальне уявлення про предмет — опис складових частин предмета.
3. Твердження — доказ (аргументи) — висновок.
4. Д1 — Н1 — Д1 — Н2.
5. Зачин — кінцівка.

VI. До якого типу зв’язного мовлення належить міні-текст (складне синтаксичне ціле)?

Праця — це коріння моральності. Без праці не можна чесно жити. Ледар, дармоїд — це трутні, котрі пожирають мед працелюбних бджіл. Осягнути істину, що життя без праці неможливе, здатний лише той, хто живе радощами праці. Від усіх інших радощів ці радощі різняться тим, що людина напружує зусилля, робить не те, що хоче, а те, що потрібно, і, зро­бивши це, переживає радість за зроблене для людей.

Моральний смисл праці якраз і полягає в тім, що людина здобуває найвищу в світі радість — радість творіння. У праці людина морально стверджуєть­ся (3 підручника).

1. Розповідь.
2. Опис.
3. Роздум.
4. Комбінований.
5. Діалог.

Сітка правильних відповідей