Сполучні о, е, є в складних словах. Правопис складних слів разом і через дефіс

• Нестандартні уроки
• Українська мова

Мета:

• (навчальна): пояснити закономірність уживання сполучних голосних у складних словах, формувати уміння визначати в словах орфограму «Літери о, е, є в складних словах», обґрунтовувати написання складних слів відповідними орфографічними правилами, уживати складні слова у мовленні;
• (розвиваюча): розвивати увагу, орфографічну пильність, орфоепічні і орфографічні навички, логічне мислення, усне і писемне мовлення, навички колективної і самостійної роботи, творчі здібності учнів;
• (виховна): виховувати інтерес до лінгвістичних знань, повагу до слова та його творців, до загальнолюдських цінностей, любов до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Вид уроку: урок-книжка.

Обладнання:

1. Таблиця «Сполучні о, е, є в складних словах».
2. Підручник.
3. Додаток (книжка для кожного учня).
4. На дошці слова:

Епіграфи:

Хід уроку

Розділ І.

1.Вступне слово вчителя.

Вступ до нашої книги буде незвичайним, як і урок сьогодні… Урок у вигляді книжки… Часто, сповнена мудрості, розкриває свої обійми для нас саме книга. Коли читаєш її, в уяві постають дивовижні образи, створені митцями слова. А чому б сьогодні не спробувати хоча б на 45 хвилин стати митцями і створити свою книгу, адже кожен із нас творець.

2. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності.

На зоряній карті північної половини неба видно сузір’я Волопас з яскравою зіркою Артуром – сторожем Ведмедиці. Про це сузір’я чудовий український поет Микола Зеров писав:

А сучасний поет Анатолій Кичинський не менш поетично написав:

• Чи відомо вам, як утворено виділені слова?
• Чому саме такі сполучні букви (о, е, є) використано для їх утворення?
• Від чого залежить вибір сполучного звука у складному слові, та й як пишуться складні слова?

Давайте звернемося до таблички, вміщеної у ваших книжках. Після сьогоднішнього уроку ми повинні знати (учні зачитують) та вміти (учні зачитують і дописують пропущене).

На запитання, які я перед вами поставила, ви зможете відповісти, вивчивши тему сьогоднішнього уроку. Здобуті знання допоможуть вам правильно утворювати складні слова, що підвищить рівень вашої мовної культури.

Розділ ІІ. Засвоєння нових знань.

1.Пояснення вчителя.

Близько 10% словникового складу сучасної української мови становлять кілька кореневі слова. Більшість з них утворена способом основоскладання.

Основоскладання в нашій мові ґрунтується на словосполученнях, тобто словосполучення згортаються в складні слова. Наприклад: той, хто рубає ліс – лісоруб; той, хто варить сталь – сталевар.

При утворенні складних слів основи поєднуються за допомогою сполучних голосних [о], [е], Що передаються на письмі буквами о, е, є.

2.Проблемне питання.

Чому слова, утворені способом складання, (записані на дошці)

мають різні сполучні голосні?

У цьому нам допоможе таблиця

«Сполучні [о], [е] у складних словах».

(Учні записують пояснення до проблемного питання).

3.Пояснення вчителя.

Зверніть увагу! Словоскладання відрізняється від основоскладання! Словоскладання – це поєднання кількох слів або форм слів у одному складному слові. Наприклад: клас-кабінет, салон-перукарня. При цьому слово виражає одне поняття, а не надає предметові другу назву, що виникла з ознаки.

Порівняйте:

1. інженер-будівельник (постійна спеціальність)
2. дівчина-красуня (дівчина красива).

У першому випадку другу частину слова не можна перетворити на означення. А в другому випадку можна, - отже, це словосполучення, від якого утворилося інше слово за допомогою осново складання.

• Як же пишуться складні слова?

3.Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу на ст. 72.

Розділ ІІІ. Закріплення знань і вироблення умінь і навичок.

1.Вправа 161 (усно).

2.Робота в парах.

• І ряд. Вправа 171.
• ІІ ряд. Вправа 172.
• ІІІ ряд. Вправа 157.

3. Робота біля дошки.

Вправа 162.

-Зверніть увагу, яка пора року описана.

4. Вправа 176 (усно).

• Поясніть написання складних слів.
• Яка пора року змальована П. Тичиною?

5. Робота з текстом.

Прочитайте текст, дотримуючись орфоепічних норм. Доберіть заголовок.

Випишіть слова, утворені складанням основ, розберіть їх за будовою.

Була тепла, ясна осінь. Повітря прозоре, тихе. На заході, під безхмарним небом, стояло здорове золоте сонце. Під його скісним промінням золотом сяяло жовтогаряче листя лип та беріз. Надворі падолист, а здавалося, що то золото капає на землю з дорогих шат. Зеленіли темним листом крислаті яблуні, рожевіли делікатними сутінями грушки. Сухолист дощем спадав з дерев. (За М. Коцюбинським)

6.Самостійна робота.

Прочитайте вірш Д Білоуса. Придумайте і запишіть заголовок. Випишіть із тексту складні слова. Поясніть їх правопис.

Яке слово зустрічається і в тексті М. Коцюбинського, і у вірші Д. Білоуса, хоча описуються різні пори року?

7. Творче завдання.

Ще раз перечитайте останню строфу вірша Д. Білоуса.

Що просить зробити автор?

Придумайте власні означення – складні прикметники – для опису улюбленої пори року. Складіть з ними речення.

Якщо виникають труднощі, зверніться до довідки.

Довідка:

• Зима: срібні коси (зима); білий сніг (покривало); срібло миготить (іній).
• Весна: голубі очі (барвінок); дзвінкий голос (птахи); багато барв (луг).
• Літо: життя дати (дощ); легкі крила (хмари); золотаве колосся (поле); сіно косити.
• Осінь: різний колір (листя); кислий і солодкий (яблука); вітряний і морозний (день).

8. «Розминка-веселинка».

• Чому це слово пишеться через дефіс? (Між частинами можна поставити сполучник і).

У кожному з анекдотів підкреслити складне слово. Обґрунтувати його написання.

1. Маленька Оля розповідає:

-Вертоліт – це теж літак, тільки з бантиком.

1. Лікар каже хворому:

-Даю снодійне на цілий тиждень.

-Але я не хочу спати так довго.

1. На уроці вивчали правило про написання префіксів пре-, при-.

Учитель запитує:

-Миколко, ти зрозумів? Наведи приклад слова з префіксом пре-.

-Пре, як паровоз, - відповів хлопець.

1. -А в нас є відеокамера, - хвалиться Миколка.

-А в нас нова автомашина, - і собі хвалиться Дмитрик.

-А в нас усе-усе є. Коли тата вхопив радикуліт, то мама сказала: «Тільки цього нам не вистачало!».

1. -Що таке парапсихологія?

-Це коли приходиш до психолога, а їх у кабінеті двоє.

(Парапсихологія – розділ психології, що досліджує незвичайні явища: яснобачення, телепатію та ін. Префікс пара- означає відступ, відхилення).

1. –Яка різниця між біографією та автобіографією?

-Біографія показує людину такою, якою вона була, а от автобіографія – такою, якою вона себе уявляла.

(Автобіографія – життєпис особи, складений нею самою. Префікс авто- означає сам).

9. Інтерактивний метод «Снігова куля»

Вправа170 (усно).

10. Вправа 173 (письмово).

11. Інтерактивний метод «Займи позицію».

Учні по черзі читають речення, називають підкреслене слово і займають певну позицію стосовно його написання («так», «ні», «не знаю») і обґрунтовують вибір написання.

1. Б’є стежку лютий снігопад. (М. Пригара).
2. Надворі мороз аж тріщить. Та ні, то Вовчичок Братичок їде на Лисиччиних санчатах. (М. Павленко).
3. «То дурня, що від книжок усі знання», - поважно заявив Баран і втупився в теле екран. (С. Коваль).
4. Літописне євшан-зілля найпевніш було степовою мітличкою, котра має міцний, терпкуватий дух. (О. Гончар).
5. Меч стискає войовода і сідає на коня. (О. Олесь).
6. Проти сонця гріють спини жовто-бокі спілі дині. (М. Стельмах).
7. В середній Україні простягнувся лісостеп. (І. Цюпа).
8. Поглянь, який то сві т кипить: блакитно-синьо-срібно-сірий. (П. Мирний).
9. Падали на пісок сині, зелені, жовті, червоногарячі кружала світу. (П. Мирний).
10. Ніхто свого щастя-долі не вгадає. (М. Стельмах).

11. Вітер жене стернею блякле перекоти-поле. (О. Гончар).

12. Настане день, настане час –

1. Неначе у разках намиста калина мріє буйнолиста. (М. Терещенко).
2. Дубів ширококронних густолистя залопотіло раптом од вітрів. (Л. Забашта).
3. Рожевосиза мла сповиває степ. (М. Рильський).
4. На серці тепло-тепло. (О. Вишня).
5. «Зміїку-Братику! Іде на тебе війною Іван-Баштанник, хоче тебе завоювати!» - каже Лисичка-Сестричка. (Нар. творч.)
6. Не пробка, а суперпробка! Кінця машинамне видно! (О. Гончар).
7. Що шумитьдзвенить верхами? (П. Тичина).
8. Дивляться – геній державний – та миттю в прем’єр-міністри. (О. Вишня).
9. Кравцов наказав радистові взяти з собою радіостанцію «Лахтак». (М. Трублаїні).
10. Несподівано Громовик угледів чорне-оку Зірницю дивної краси і спинив коня на вершечку хмари. (І. Нечуй-Левицький).
11. Гостей зустрічали хлібомсіллю. (З казки).
12. Це був кремезний, широко-плечий чоловік. (М. Стельмах).
13. Учні нашого класу люблять грати міні-футбол. (З учнівського твору).

12. «Редактор».

Андрійко написав казку, але він не знав правил про написання складних слів, тому допустив деякі помилки. Виправте помилки і усно поясніть орфограми у складних словах.

Сонце хотіло догодити всім. Якось почуло воно, що моро плавці скаржаться: мовляв, так мало вони встигають пропливти за день. І встало раноранесенько. Але були незадоволені шахтарі: учора вони працювали до півночі й сьогодні хотіли відпочити. Тоді наступного дня сонце зійшло під обід. Тепер хлібероб став нарікати: «Коли я обсіюся, якщо того дня як кіт наплакав?»

Бачить сонце, що, як не годи, ніколи всім не догодиш. І стало сходити, коли повинно було сходити – ні на хвилину раніше, ні на хвилину пізніше.

Знайдіть у тексті фразеологізм, поясніть його.

Розділ ІV. Підсумок.

Рефлексійна анкета

На уроці я

Дізнався

Повторив

Навчився

Зрозумів

Зробив успіхи в

Допоміг товаришеві

Труднощі відчув

Не умів, а тепер

Мене захопила

Творити на уроці

Бажаю

Розділ V. Домашнє завдання.

§16, 18.

Завдання на вибір

Вправа 174 або написати казку про те, як дощ хотів усім догодити, використовуючи складні слова.

Завантажити роздатковий матеріал для уроку