Комплексний підхід до формування орфографічної компетентності учнів
На основі лінгвістичних знань учні повинні оволодіти мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності: під час слухання, читання, говоріння, письма. Визначальними при цьому є орфографічні норми, яких мають дотримуватися всі громадяни країни. Тому процес формування орфографічних навичок має соціальний характер і потребує постійної уваги.
На сьогодні означену проблему розглядають з позиції комплексного підходу до її розв’язання.
У сучасній методиці викладання української мови розроблено принципи і методи навчання орфографії у зв’язку з різними розділами шкільного курсу мови. Орфографія - це система правил щодо написання слів.
В основу орфограм покладено:
- фонетичні особливості, які полягають у чіткому усвідомленні учнями звукового складу української мови;
- графічні, що становлять співвідношення писемних знаків з фонетичними особливостями мови;
- фонематичні, пов’язані з морфонологічними чергуваннями фонем;
- словотворчі, зумовлені написанням значущих частин слова;
- семантичні, що характеризуються лексичним значенням окремих слів і словотвірних морфем.
Для розвитку орфографічної пильності потрібно:
- виробити в учнів загально лінгвістичні уміння (визначати наголошені – ненаголошені склади, розрізняти глухі і дзвінкі приголосні, розбирати слова за будовою розрізняти частини мови, члени речення тощо);
- навчити їх порівнювати факти літературної мови і деформованої;
- ознайомити школярів із характерними ознаками орфограм.
Навчання орфографії сприятиме виробленню у школярів міцних орфографічних навичок, якщо під час їх формування дотримуватися таких етапів навчальної роботи:
- Визначення орфограми.
- Мотивація орфограми відповідно до правила.
- Послідовне виконання орфографічних операцій, зумовлених вибором нормативного написання.
- Комплексне використання різновидової навчальної діяльності, спрямованої на практичне застосування орфографічних знань.
- Корекція орфографічних умінь і навичок.
Необхідною умовою формування в учнів орфографічних умінь і навичок є здатність бачити орфограми, оперативно визначати їх у вживаних словах. Учні припускатимуться значно меншої кількості помилок, якщо вмітимуть зосереджувати свою увагу на структурі слова, відчуватимуть «орфографічні місця», знатимуть особливості мовних явищ, які становлять зміст орфограм.
Щоб забезпечити грамотність, самого лише знання правил не досить, потрібно також різноманітно і ефективно опановувати практику письма, виконувати навчально-тренувальні вправи, які мають виробити навички безпомилково і швидко застосовувати вивчені правила, працювати свідомо, адже правописна пов’язана з постійним мисленням. Щоб активізувати увагу, мислення, слід підбирати різноманітні навчальні завдання.
Для засвоєння орфографії використовують різноманітні види вправ, які можна об’єднати в такі групи:
- списування;
- диктанти;
- орфографічний розбір;
- робота з орфографічним словником;
- довільне письмо – добирання слів з орфограмами;
- вправи з розвитку мовлення (перекази, твори), які містять і орфографічні завдання.
Цікавим і ефективним видом роботи з формування орфографічних навичок є орфографічне лото. Гру можна проводити на початку уроку для активізації мислення. Учень витягує картку зі словом на певне правило,має назвати правило, навести приклади, назвати винятки з правила.
Як усну розминку можна провести гру «Знайди зайве». Наприклад, у рядку премилий, презирливий, президент, пресумний, премудрість учні не тільки називають правило написання слів з пре-, при-, але й робить мотивацію вибору(у слові президент пре- не є префіксом, написання іншомовного слова слід запам’ятати).
Розвивати позитивні мотиви у навчанні допоможе самостійна пошукова робота учнів. Головне тут – зацікавити дітей, спонукати до співпраці, формувати бажання самовдосконалення, самонавчання. Суть роботи полягає у пошуку потрібної інформації та записуванні певних пояснень (орфографічне правило) на одному боці картки, а прикладів – на іншому.
Ефективними і цікавими для учнів на уроках є вправи з ключем (приклади таких вправ подано в «практикумі з правопису української мови» І. П. Ющука), розгадування кросвордів, які готує як сам учитель, так і учні.
У роботі слід приділяти увагу диференційованому підходу до навчання. Цьому сприяє використання інтерактивних вправ, коли навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Найбільш ефективними для формування орфографічної грамотності є такі технології інтерактивного навчання:
- Технології кооперативного навчання
- Робота в парах
- Ротаційні (змінювані) трійки
- «Два – чотири – всі разом»
- «Карусель»
- «Акваріум»
- Робота в малих групах (діалог, синтез думок, спільний проект, пошук інформації, «коло ідей»).
- Технології колективно - групового навчання
- Обговорення проблеми в загальному колі
- «Мікрофон»
- «Незакінчені речення»
- «Мозковий штурм»
- «Навчаючись – учусь» («Кожен учить кожного», «Броунівський рух»)
- «Ажурна пилка» («Мозаїка»)
- Аналіз ситуації (case-метод)
- «Дерево рішень».
Методика використання інтерактивних технологій описана в науково-методичному посібнику О. І. Пометун, Л. В. Пироженко «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання».
Крім постійної роботи з орфографічними словниками у шкільній практиці можливе й використання й настінних орфографічних словників – змінних табличок з переліком слів або словосполучень, правопис яких необхідно запам’ятати.
Наприклад:
панна, бонна, аннали, ванна, манна, вілла, мадонна, пенні, мірра, нетто, брутто, тонна, білль, булла, мулла.
Настінні орфографічні словники сприяють попередженню помилок і успішній роботі над їх усуненням.
З орфографією тісно пов’язані й заняття з розвитку мовлення. , в процесі яких збагачується словник учнів, удосконалюється їх мовлення загалом, у тому числі з боку орфографічної грамотності. Учні повинні навчитися розпізнавати орфограми словах й правильно писати їх не тільки у виконуваних вправах, а й у довільному письмі.
Серед різноманітних засобів, що застосовують у школі для закріплення учнями знань з мови, важливе місце відводиться роботі над виправленням помилок. Не слід обмежуватися лише учительською перевіркою виконання учнівських робіт, а й використовувати самоперевірку, взаємоперевірку. Це привчає школярів критично ставитися до своїх помилок і помилок товаришів.
Отже, орфографічна грамотність як частина загальної мовної культури складається внаслідок вивчення теорії, свідомого засвоєння правописних правил і проведення системи тренувальних вправ, що забезпечують вироблення необхідних умінь і навичок.