Пісні весняного календарного циклу. Веснянки «Ой весна, весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька», «Кривий танець»

• Нестандартні уроки
• Українська література
• 6 клас

Мета: дати учням відомості про веснянки; формувати навички виразного читання-співу пісенних текстів; спонукати учнів до вивчення та виконання високохудожніх зразків величальних пісень наших предків; виховувати оптимізм, життєлюбство, прагнення відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.

Обладнання: збірки обрядових пісень; фонозаписи; малюнки.

Випереджувальне завдання: інсценівка «Зустріч весни».

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.

1. Бесіда.

• Які пісні називають обрядовими?
• Коли виконували обряди колядування і щедрування? Що це за обряди?
• Чому колядки й щедрівки називають величальними піснями?

2. Виконання учнями улюблених колядок та щедрівок.

3. Слово вчителя.

Сонце сходить щодня, але воскресає воно лише раз у рік - напровесні. Його світле тепло, помножене силою Всесвіту, пробуджує Природу до життя. Настає час росту й розвитку.

Починають зеленіти тендітні вруна. У запашному свіжому повітрі чути дзвінкий щебіт пташок. У серцях молоді - життєва зваба кохання. і в таку пору молодь веселими піснями та іграми за­кликала до себе весну.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Пояснення вчителя.

Веснянки - це закличні пісні, що їх співають під час весня­них обрядів. їх виконували від ранньої весни аж до Зелених свят. Вони прийшли до нас із сивої давнини, ще з дохрис­тиянських часів. У їхній основі лежать вірування наших пращурів у магію слова.

2.Звучить аудіозапис п’єси І. Чайковського «Пори року» («Весна»).

3.Розповідь з елементами бесіди:

• Які настрої передав композитор І. Чайковський У музичному творі «Пори року» («Весна»)?
• Що є характерним для цієї пори року?

Ми продовжимо наше знайомство з календарно-обрядовими піснями. Коли після суворої зими з її тріскучими морозами наставала тепла пора року, тоді виконувався обряд проводів зими, зустрічі весни.

Одним з найцікавіших звичаїв наших предків є закликання весни. У своїх легендах і піснях український народ створив світлий образ Весни-дівчини з вінком у розкішних косах. З давніх-давен люди з великою радістю зустрічали найкращу пору року – весну. Раділи її приходу всі: і старі, і молоді, і діти. Та справжній прихід весни пов’язували зі святом Явдохи, яке припадало на 14 березня (за ст.. ст.. - 1 березня). До цього дня випікали обрядове печиво, так звані веснянки.

Новонароджене сонце, про яке співалося в давніх колядках, поступово піднімалося над землею все вище і вище, починало пригрівати – наставала весна.

4. Розглянути картину С. Васильківського «Весна в Україні».

5. Прослуховування музичних обробок українських веснянок М. Лисенка.

6. Інсценізація «Зустріч весни».

Народознавець. Розпочинали співати веснянки діти на Івана Предтечу (9 березня). Яка то краса й насолода - слухати дзвінкі переливи жайворонків над полем! Ці провісники весни першими прилітають в Україну, коли ще холод сковує землю.І ось уже з дитячих уст лине пісня, сповнена турботи про цю непримітну співочу пташку.

Діти (співають):

Народознавець. Матері випікають обрядове печиво, так звані “жайворонки”, “гусочки”, “голуби”.

Мати. Ідіть, діти, і здоровте хлібом людей. Уже жайворонки весну на крилах принесли.

Народознавець. Дітлашня, зібравшись у ватаги, йшла селом, несла в долоньках попереду себе ці образи птахів, їхні ніжні голоси видзвонювали:

Дівчинка. Будьте здорові з весною-красною, з жайворонковою піснею.

Чоловік. Дякую, любі мої, скоро покличе вона нас у поле.

Народознавець. Отак зустрічали люди птахів - вони поверталися до своїх гнізд, а діти - до хліба. Так природно й поетично відзначалося свято зустрічі птахів.

А ще діти зустрічали Сонце. Простягаючи руки до Сонця, три­чі співали весняночку.

Діти (співають):

Хлопчик. Сонечко світить! Сонечко світить! Воно почуло нашу пісеньку!

Дівчинка. Ой, як тепло стало!

Хлопчик. Щоб навесні на землі все росло й зеленіло, то треба дощику.

Дівчинка. Може, він нашу пісеньку почує та й відгукнеться?!

Хлопчик. Нумо, співати!

Діти (співають).

(Дощ нібито пішов, бо без цього не буде гри.)

Дівчинка. Ой, від нього трава стала така зелена!

Хлопчик. Час уже корову гнати пасти!

Дівчинка. Авжеж, поженеш корову на пашу — дасть молока на кашу.

Народознавець. Дитячі ігри продовжуються.

Хлопчик. Щоб земля родила, треба її кашею припросити

Дівчинка. А й справді. Хлопці, дівчата, гайда кашу варити.

Хлопчик. Яку кашу?

Дівчинка. Молочну. Хто буде кашоваром?

Діти. Я! Я! Я!

Хлопчик. Нехай Андрійко буде кашоваром.

Діти. Згода! Згода! (Кашовар символічно “варить” кашу.)

Діти (співають).

(Кашовар “вимішує” кашу, дає кожному “скуштувати”.)

Діти (приспівують).

**7.Виразне читання веснянки “Ой весна, весна — днем крас­на”та

бесіда:**

• Які настрої передано в цій веснянці? Чим вони викликані?
• Про що йдеться у веснянці?
• Опираючись на текст цієї веснянки, розкажіть, які подарунки принесла вона людям.
• Як ви розумієте вислів «весна – днем красна»?
• У якій формі побудована веснянка? Прочитайте її колективно: запитання – кілька учнів (хором), відповідь – одна учениця (Весна).
• Чому, на вашу думку, весна є важливою порою для селянина?.

8.Виразне читання пісні «Ой кувала зозуленька» та бесіда:

• Чим настрій цієї веснянки відрізняється від попередньої?
• Про яку пташку згадується у цій веснянці? Чому саме зозуля?
• Про що люди просять зозуленьку?
• Як у народі ставилися до зозулі? (Люди вірили, що зозуля віує строки життя і смерті, щасливе або нещасливе заміжжя, а також природні явища чи стихійні лиха.

Той, хто де-небудь перший раз почує навесні голос зозулі, мусив казати: “Зозуле, закуй мені, скільки літ я буду жити?” Якщо птаашка кувала на обійсті або в саду, то у такий спосіб віщувала саме господареві термін його життя. Вважалося, що зозуля може накувати добробут на весь рік, якщо при першій зустрічі з нею маєш у кишені гроші.

Голос пташки був передвісником доброго чи поганого врожаю. Коли закує зозуля до Юрія (23 квітня) на голе дерево, то буде голодне літо, а якщо на лист, то буде врожайне літо. Оскільки період кування зозулі закінчується, коли достигає ячмінь, казали, що вона вдавилася колосом ячменю.)

• Чи кує тепер зозуленька біля оселі людей? Чому?
• Які слова у цій веснянці вас найбільше хвилюють? Чим саме?
• Які квіти згадуються у пісні й чому саме?
• Усне малювання: яку картину ви уявляєте, слухаючи цю пісню?

9.Слово вчителя.

Збереглася стародавня легенда, імовірно, київського походження. У ній розповідається, що великий грім прокидається навесні від великого сну, сідає верхи на чорні хмари, як на коня, і, їдучи землею, б’є її золотою різкою-блискавицею.

Земля прокидається, одягається в розкішну сукню із квітів і зелені – все навколо оживає: ліси, поля, діброви.

І починає тоді Ярило (так називали Сонце) по землі ходити:

• де він ступить ногою – ярина виросте;
• як подивиться на поле – квіти зацвітуть;
• гляне в ліс – пташки защебечуть;
• у воду гляне – риба стрепенеться.

І ходить Ярило по темних лісах, хуторах, і на кого гляне, у того серце коханням спалахне. Торкнеться у сні молодого хлопця – кров закипить, дівчину зачепить – як іскра, спалахне. І виходять дівчата і хлопці надвечір на Ярилове поле хороводи водити і пісень співати. Не зчуються, не зоглядяться, як і ніч пролетить,як зорі погаснуть, як місяць сховається і на травах заблискотять краплинки роси.

Дажбожичі вшановують день весняного рівнодення як Великдень, як пробудження природи, яке викликало у людей радісний, піднесений настрій. Ось чому веснянки завжди веселі, бадьорі, сповнені надій.

• Чи виконують веснянки в нашій місцевості? З яким християнським святом вони асоціюються?

10.Робота в зошитах.

Сформулювати і записати основні особливості веснянок:

• закличність;
• оспівування пробудженої природи
• надії на добрий урожай та приплід худоби;
• радісний настрій.
• Знайдіть у веснянках слова, які повторюються. Розкрийте їх роль у тексті.

11. Пояснення вчителя.

В українських обрядових піснях, не лише у веснянках, зустрічаються повторення слів та словосполучень на початку або в кінці рядків чи строф. Так, пісня, присвячена святому Миколаю, починається словами «Ой хто, хто Миколая любить, Ой хто, хто Миколаю служить…». Таке повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршованих рядків, строф чи речень називається анафорою.

А група слів, рядок чи кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи, має назву рефрен. Яскравим прикладом використання рефрену є щедрівка «Добрий вечір тобі, пане господарю!», у якій постійно повторюється: «Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!»

Поетична краса українських пісень досягається також і за допомогою пестливих слів** 9зозуленька, житечко),**порівнянь** (темні, як терен, очі), а також **епітетів. Деякі з них часто вживаються з певним іменником, утворюючи разом з ним сталий вислів: зеленая травиця, холодная водиця. Такі епітети називаються постійними.

Використання названих художніх засобів належить до особливостей українських календарно-обрядових пісень. (Записати в зошити цю особливість).

12. Пізнавальне завдання.

Календарно-обрядові пісні, зокрема веснянки,не лише співаються, вони переважно супроводжуються хореографічними та пантомімічними елементами. У їхній основі лежать кругові та змійкова крокові рухи, імітація рухами росту дерев та злакових і городніх культур.

Одна з таких веснянок – так званий «Кривий танець». Четверо дівчат, ставши або присівши на певній відстані одна від одної, утворювали чотирикутник. Натомість інші, взявшись за руки, водили навколо них зигзагоподібний танець (звідси й назва – кривий) хоровод з різноманітними сценічними рухами, приспівуючи:

Ми кривого танцю не ведем кінця:

Треба його вести, як віночок плести…

(Учням пропонується спробувати виконати «Кривий танець» на уроці).

13. Заключне слово вчителя.

Обрядові пісні пов’язані з давніми уявленнями людей про навколишній світ. Їх первісне призначення – підкорити людині сили природи, здобути їхню прихильність, забезпечити урожай, добробут. Саме ця життєствердна основа й забезпечила календарними святами та обрядами довголіття. З плином часу обрядові пісні втратили свою магічну функцію, але продовжували жити в народному побуті як високомистецькі твори, особливо веснянки – один із найпоетичніших видів обрядової творчості.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

Вивчити напам’ять одну веснянку (на вибір).